UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтановлення та розвиток мережевого підходу до вивчення політичних процесів (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1639
Скачало190
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Становлення та розвиток мережевого підходу до вивчення політичних

процесів

 

 

В умов сучасних всеохоплюючих змін у соціальній, політичній,

економічній, науково-технічній сферах, спричинених розвитком

глобалізаційних процесів, посиленням взаємозалежності світу, все

більшого значення в житті державного організму набувають актори

„третього сектора” – численні групи інтересів, які беруть участь у

формуванні політичного порядку денного, впливають (іноді кардинально) на

прийняття та реалізацію політичних рішень.

 

В означеній ситуації з усією гостротою постає проблема: використання

існуючих концепцій та підходів до вивчення та аналізу взаємодії

політичних акторів (наприклад, плюралістичного та корпоративістського

або неокорпоративістського) в реаліях сьогодення не завжди забезпечує

задовільні наукові результати. Новітні ж методи часто виявляються значно

продуктивнішими при аналізі процесів політичної трансформації. До таких

належить і мережевий підхід, що грунтується на понятті політичної

мережі, яке використовується в якості наукового інструмента для

дослідження взаємодії множини політичних акторів, об’єднаних загальним

інтересом, взаємозалежністю, добровільним співробітництвом та

рівноправністю [2].

 

Cлід зазначити, що мережі – реальний феномен сьогодення, їх види

примножуються та набувають все нових характеристик. Дж. Арквіллі та Д.

Ронфельд, зокрема, наголошують, що грунтовані на мережевому принципі

конфлікт, злочинність та інші феномени стануть у наступні десятиліття

поширеним явищем. На їхню думку, міжнародні терористичні групи, злочинні

синдикати, фундаменталістські, етнонаціональні, а також соціальні рухи

набувають ознак мереж [1; 13].

 

Таким чином, мережеві конструкти (в тому числі й у сфері політики) є

чинником, який все більше актуалізується. Відтак, вивчення реально

існуючих мереж за допомогою мережевого підходу як аналітичного

інструментарію сприятиме адекватному витрактуванню сутності, перспектив

політичного процесу, а, крім того, й оптимальному прийняттю політичних

рішень, спрямованих на підтримку стабільності політикуму, забезпеченню

його життєздатності.

 

Мережеві концепти активно досліджуються західними вченими, тоді як в

країнах СНД політичними мережами тільки починають цікавитися окремі

науковці (Л. Сморгунов). Засади вказаного напряму дослідження складають

праці Дж. Річардсона, Г. Джордана, Р. Родеса, Д. Марша. Теоретичним

розвитком мережевого підходу переймаються Т. Бьорцель, К. Даудінг, Л.

О’Тул; емпіричний рівень представлений дослідженнями Л. Пала, Е. Кляйна

та Дж. Коппеньяна.

 

Мережеві конструкти не позбавлені і своїх критиків. Дж. Петерсон

доводить, що мережі є лише метафорою для осягнення процесів сучасності,

а тому евристичний потенціал цього „підходу” мінімальний.

Неодностайність вчених щодо можливостей мережевих концептів, з одного

боку, пояснюється триваючим розвитком цього напряму досліджень, а з

іншого – посилюється існуванням двох підходів до витрактування

політичних мереж.

 

Все це приводить нас до необхідності постановки та вирішення у цій

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ