UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтратегії політичних сил на парламентських виборах 2006 року (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1716
Скачало273
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Стратегії політичних сил на парламентських виборах 2006 року

 

Перехід до пропорційної виборчої системи на виборах народних депутатів

України свідчить, безумовно, про посилення ролі політичних партій у

політичному житті країни. У свою чергу, це, поряд з низкою інших

партійних проблем, які тепер стають актуальними і які кожній політичній

силі необхідно ефективно розв’язувати (зміцнення організаційної

структури партії, її кадрового потенціалу, розгортання пропагандистської

роботи, створення дійових місцевих осередків тощо), висуває на перший

план і вироблення стратегії виборчої кампанії, що дозволить партії

увійти до парламенту, здобувши необхідну кількість голосів виборців.

 

Чому ця проблема стає особливо актуальною саме зараз? Зрозуміло, що

тоді, коли практикувалася мажоритарна система виборів, вона не виникала

зовсім. У 1998 та 2002 роках, коли використовувалася змішана система

виборів, уже відчувалася певна актуальність цієї проблеми. Але лише

відчувалася, оскільки по-справжньому її актуалізації протидіяли два

важливі чинники.

 

По-перше, партія чи блок мали змогу „потрапити” до парламенту, не дуже

переймаючись ефективною партійною виборчою стратегією, бо необхідну

кількість депутатів можна було „придбати” за рахунок „мажоритарників”

(яскравий приклад – блок „За єдину Україну”). По-друге, найчастіше

використовувалася лише одна з можливих стратегій виборчої кампанії, так

звана „лідерська” (приклад – блок В. Ющенка „Наша Україна”).

 

Сьогодні, коли практично доля партії чи блоку залежить на виборчих

перегонах якщо не в цілому, то багато в чому від вибору ефективної

стратегії, оскільки всі депутати обиратимуться за партійними списками,

проблема визначення оптимальної стратегії вийшла на перший план. І,

паралельно, почалася лихоманка створення так званих „іменних” блоків.

 

Та обставина, що сьогодні багато політичних партій „додали” до себе

кілька малочисельних і практично невідомих політичних сил для того, аби

сформувати виборчі блоки (блок В. Литвина, блок Є. Марчука, блок П.

Лазаренка і т. д.), безумовно свідчить, що відповідні партії й політики

добре усвідомлюють: політика в Україні вельми персоніфікована. Але...

Хто сказав, що такий „лідерський” підхід до формування стратегії

виборчої кампанії обов’язково приведе до успіху?

 

Може, комусь він і допоможе. Але ми впевнені, що для більшості подібних

„формувань” це може вийти „боком”, призвести до подальшого

депозиціонування партії як політичної сили після виборів, її ідеології,

програмових засад. До речі, така доля вже спіткала низку партій, які

були досить відомими ще десять років тому, але дуже „полюбляли”

блокуватися. Недостатність такого підходу як єдиного, що дозволить

потрапити до парламенту весною 2006 року, відчувають практично всі

політичні сили, крім „Батьківщини”, представники якої орієнтуються

практично лише на імідж свого лідера як на найважливіший електоральний

ресурс.

 

Інші ж, навіть сформувавши „іменні” блоки, вимушені „додавати” до іміджу

лідера блоку хоча б якусь програму, виборчу стратегію. В іншому випадку

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ