UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтратегічне управління політичними партіями (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1989
Скачало288
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Стратегічне управління політичними партіями

 

Термін „стратегія” має різні визначення. Більшість наукових праць

найчастіше присвячується конкретним її проблемам. Так, Сун-Цзи [1], С.

Фронтін [2], Н. Мак’явеллі [3] тлумачили питання воєнної стратегії. Дж.

О’Шонессі [4], І. Ансофф [5], К. Боумен [6] розглядали стратегію у

зв’язку з діями організацій і компаній у боротьбі за ринки збуту

продукції. Дж. О’Шонессі, зокрема, запропонував таке визначення:

„Стратегія організації – це набір правил для отримання рішення” [7, с.

15]. І. Ансофф схильний визначати стратегію як „набір правил для

прийняття рішень, якими організація керується у своїй діяльності” [8, с.

23]. М. Портер визначає стратегію в контексті конкурентного середовища.

Він, зокрема, вважає, що стратегія – це „створення унікальної і вигідної

позиції, яка передбачає певний набір видів діяльності… Суть стратегії –

у видах діяльності, вірніше – у виборі різних способів здійснення

діяльності або у здійсненні різних видів діяльності” [9, с. 118].

 

В. Кінг і Д. Кліланд визначають стратегію як „загальний напрямок, на

якому слід шукати шляхів досягнення цілей” [10. с. 43]. О. Віханський

дає більш розгорнуте тлумачення: „Стратегія – це довгостроковий якісно

визначений напрямок розвитку організації, який стосується сфери, засобів

і форми її діяльності, системи взаємовідносин всередині організації, а

також позиції організації в зовнішньому середовищі, що приводить

організацію до її цілей” [11, с. 7 – 8]. А. Чандлер включає до стратегії

й процеси планування, яке визначає шляхи досягнення стратегічних цілей:

„Стратегія – це визначення основних довгострокових цілей підприємства,

курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для досягнення мети” [12, с.

28].

 

Будь-яка стратегія має свої особливості, які треба враховувати при її

розробленні. По-перше, стратегія завжди залежить від зовнішнього

середовища. По-друге, завжди є конкуренти, готові скористатися

раціональними рішеннями, які використовувалися при розробленні або

реалізації стратегії. По-третє, стратегія завжди формулюється в умовах

недостатньої інформації та повинна коригуватися в міру надходження нових

даних. По-четверте, не існує методів визначення того, чи є певна

стратегія оптимальною. Конкурент завжди може вдатися до ефективнішої

стратегії. По-п’яте, стратегія має підкріплюватися організаційною

структурою і ресурсами, які є в розпорядженні організації. Вона дозволяє

максимально ефективно використовувати їх, спрямовуючи туди, де вони

можуть принести найбільшу користь. По-шосте, стратегія завжди має бути

націлена на кінцевий результат, стратегічну мету, яку, у свою чергу,

необхідно узгоджувати з можливостями.

 

Виходячи з такого розмаїття визначень, можна дійти певних висновків.

По-перше, стратегія пов’язується з поняттям діяльності, яка

розглядається як сукупність дій у конкретному середовищі. Ця діяльність

припускає різні варіанти і види. Результатом її має бути досягнення

поставленої мети.

 

По-друге, характер дій, які пов’язуються із стратегією, неможливо

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ