UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеоретичний плюралізм суспільствознавства і пізнавальні формації політології міжнародних відносин (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1355
Скачало257
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Теоретичний плюралізм суспільствознавства і пізнавальні формації

політології міжнародних відносин

 

Політологія міжнародних відносин має плюралістично облаштовану

теоретичну площину. В ній співприсутні не просто різні теорії, а й різні

пізнавальні формації, типи теоретизувань, ряди теорій. Автор пропонує

чотирикомпонентну версію теоретичного плюралізму цього підрозділу

політичної науки. В рамках її виокремлюються чотири

міжнародно-політологічні пізнавальні формації – архетипи, традиції,

формалізми, методи.

 

К. Поппер, послідовний критик тоталітаризму, формулюючи свою концепцію

„третього світу”, означив нову стадію еволюції людського мислення.

Згідно з його ідеєю, виокремлюються три світи: світ природи

(об’єктивний), світ психіки (суб’єктивний), світ знань (також

об’єктивний). Другий світ опосередковує перший і третій. На думку К.

Поппера, „для цієї плюралістичної філософії світ складається, принаймні,

з трьох різних субсвітів: перший – це фізичний світ чи світ фізичних

станів; другий – духовний світ, світ станів духу чи ментальних станів;

третій – світ умоглядних сутностей чи ідей в об’єктивному сенсі, це світ

можливих предметів думки, світ теорій „в собі” та їх логічних відносин,

аргументів „в собі” і проблемних ситуацій „в собі” [1].

 

Аргументуючи онтологічний статус „третього світу”, К. Поппер, суто

еволюціоністськи, доводить, що цей світ є продуктом еволюції людського

мислення і людини загалом. Людина, еволюціонуючи, об’єктивно продукує

об’єктивні знання так само, як бджоли продукують мед, а павуки –

павутиння [2]. Однак окремішній онтологічний статус це знання одержує

лише на певній стадії людської еволюції. Понад те, еволюціонування

людини і полягає в розвитку сфери об’єктивних знань, заступаючи суто

біологічну еволюцію – тобто, еволюція людини є еволюцією її об’єктивних

знань. Отже, філософія, метафізика і решта різновидів теоретизування

отримують окрему онтологічну царину, видиференційовуючись із

духовно-суб’єктивного (другого) світу [3].

 

Універсум об’єктивного знання не може існувати без внутрішнього,

облаштувального, конституюючого принципу. Таким принципом є плюралізм.

Останній треба сприймати винятково об’єктивно, як і те знання, котре він

облаштовує. А тому необхідно розрізняти ідеологічний плюралізм і

плюралізм онтологічний. Перший – це об’єкт віри, переконання. Другий –

об’єктивний закон ідеального Універсуму. Ідеологічний плюралізм

передбачає віру в ідеал. Онтологічний передбачає об’єктивну ситуацію

вміщеності („перебування серед”) до Універсуму об’єктивно існуючих

епістемних структур, які мають різну будову і по-різному взаємодіють.

Причому, йдеться про динамічний Універсум, що дискретно розгортається

(еволюціонує) шляхом виникнення нових і нових смислових формацій.

 

Теоретична площина соціальних наук, як частина світу об’єктивних знань,

є також плюралістично облаштованою. В цьому сенсі необхідно розрізняти

теоретичний плюралізм і теоретичний монізм, а також теоретичний

плюралізм і розмаїття теорій. У першому випадку йдеться про прагнення

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ