UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна і виклики постіндустріальної доби (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1771
Скачало206
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Україна і виклики постіндустріальної доби

 

Нині ми переживаємо ситуацію, коли відому формулу можна перефразувати

так: «Дотепер філософи намагалися змінити світ, а справа полягає в тому,

щоб його пояснити». Потреба збагнути те, що відбувається і

відбуватиметься далі зі світом, стає дедалі нагальнішою. І суть не в

тому, щоб звинуватити західну цивілізацію в катастрофічних наслідках її

діяльності і дистанціюватися від неї, як це пропонують деякі вчені. Ми

живемо на одній планеті і проблеми у нас спільні. І сьогодні проблема

виживання турбує всіх. Розв’язок її, на наш погляд, варто шукати в

площині зміни соціальних і культурних парадигм.

 

Специфіка ХХІ століття полягатиме не стільки в очевидній глобалізації

соціальних, економічних, інформаційних та супутніх їм процесів, скільки

у відмові від застарілого способу організації планетарного

співтовариства. Тому будь-які стратегічні цілі й плани країни можуть

залишитися лише добрими намірами, якщо вони не вписуються у загальний

всесвітньо-історичний процес.

 

Успіх реконструкції (чи постмодернізації) України багато в чому

обумовлений правильністю й точністю зробленого нею вибору, що в

історичному масштабі має вимірюватися її спроможністю відповісти на

глобальні виклики сучасності. Модернізаційні завдання і плани країни

об’єктивно визначаються загальносвітовим контекстом процесів і подій,

які не можна не враховувати при реалізації національних цілей.

 

Безперечно й те, що будь-які спроби вписатися у світовий процес без

максимального врахування власних традицій, культури, укладу і способу

життя теж приречені на поразку. Наполягаючи на пріоритеті єдності, не

можна забувати про багатоманітність світу, яка становить не меншу

цінність. Це обумовлено тим, що народи, які населяють планету,

представляють різні життєві світи і, отже, по-різному сприймають і

реагують на глобальні виклики, загрози та ризики. Саме різноманіття

сучасного світу виступає константою і принципом його самозбереження й

сталості. І тому “глобалізація з людським обличчям”, як її назвали у

доповіді ООН (1999 рік), можлива лише за умови збереження “квітучої

складності” буття (К. Леонтьєв).

 

Здавалося б, що цю двоєдину тезу навряд чи хто заперечуватиме через її

очевидність, як і ту, що світова цивілізація вже давно, від епохи

Великих географічних відкриттів, розвивається у напрямку формування

світового господарства і всесвітнього ринку, а на нинішній стадії цей

розвиток набуває всеосяжного, глобального характеру. Пригадаємо, що

майже п’ять сторіч доля світу вирішувалась фактично тільки у межах

західного цивілізаційного ареалу. До останнього часу це справді була

європеїзована історія. Євро-американська цивілізація, основою якої є

громадянське суспільство та ліберальна економіка, внаслідок переконливої

технологічної переваги практично нав’язує світові своє бачення

цивілізаційного існування. Протягом тривалого часу переважно західні

цінності вважаються придатними для організації світового співтовариства:

суттю соціального світоустрою західної цивілізації є демократія, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ