UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська „помаранчева революція” і Франція (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1881
Скачало528
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українська „помаранчева революція” і Франція

 

У період від унезалежнення України і до подій „помаранчевої революції”

рівень українсько-французьких відносин аж ніяк не відповідав

потенціалові обох країн. Франція обережно (якщо можна так сказати)

поставилася до утворення молодої держави. Це обумовлювалося, зокрема, й

тим, що французькі науково-аналітичні кола не були готові одразу

приступити до українознавчих досліджень, оскільки найпомітніші

радянологи країни відразу перекваліфікувалися на фахівців з проблематики

Росії. (Не останню роль у цьому зіграло те, що ніхто з них не володів

українською мовою). Та й українська дипломатія, яка тільки почала

формуватися, не мала чітко окресленої стратегії співробітництва з

Францією.

 

Події „помаранчевої революції”, які директор Французького інституту

міжнародних відносин Т. де Монтбріаль охарактеризував як біфуркаційні,

відкрили нову сторінку французько-українських відносин. Вчений у ті дні

писав: „Неординарний народний рух, що відбувається протягом кількох

тижнів у Києві попри дуже складні погодні умови, є політичним фактом, що

увійде до анналів історії як справжня біфуркація. Цей рух методично

готувався, проте лише технологічно неможливо пояснити ні його масштабу,

ні тривалості. І як будь-яку біфуркацію його було важко передбачити”

[1]. Репортажі про тодішні події в Україні вийшли на перші сторінки

французької преси, з них починалися випуски теленовин. У провідних

центрах з дослідження міжнародних відносин відбулися семінари з

української тематики. Офіційна ж позиція Франції була доволі стриманою.

Проте президент Ж. Ширак на саміті франкомовних країн в Буркіна-Фасо (26

листопада 2004 р.) визнав, що вибори в Україні не були „цілком

прозорими”. Вирішення проблеми він вбачав у тому, щоб „вести політичний

діалог” аби „уникнути не потрібної Україні драми “ [2].

 

Франція в Україні асоціюється з високорозвиненою країною, колискою

демократії, країнoю, яка прагне здійснювати активну політику на світовій

арені. Вона є однією із засновниць Європейського Союзу і послідовно

обстоює європейські цінності. Тому не дивно, що недостатньо активна

позиція французького політичного істеблішменту під час подій

„помаранчевої революції” породила в українських колах, що здійснюють

моніторинг міжнародної політики, певну втрату довіри щодо підтримки

Франції.

 

Варто зазначити, що на тлі неактивної позиції французького уряду

привертають увагу підходи деяких французьких парламентаріїв, котрі

визнали важливість „української проблеми” для Європи та доцільність у

майбутньому вступу України до ЄС. Так, депутат Національних Зборів від

провідної партії „Союз за народний рух”, член групи дружби „Франція –

Україна” К. Гоазген заявив в інтерв’ю радіопрограмі „Франс-Інтер”, що з

часом Україна буде покликана приєднатися до Євросоюзу [3]. П. Леллуш,

теж депутат від „Союзу за народний рух” та спостерігач на президентських

виборах 26 грудня 2004 року, був більш рішучим: „Я хотів би, щоби

президент Ж. Ширак і уряд виявили до України таку ж щирість, яку вони

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ