UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФеномен Майдану і традиція ненасильства (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1623
Скачало239
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Феномен Майдану і традиція ненасильства.

 

„Помаранчева революція” залишається для вітчизняної політології багато

в чому дискусійним предметом. Продовжують точитися суперечки навіть

навколо наріжного питання: чи це є приклад суспільного руху, що виник

органічно, за автономними законами, чи це був продукт маніпулювання

масами людей за допомогою відповідних технологій. Певною мірою, на нашу

думку, це пояснюється дуже обмеженим набором пояснювальних моделей,

контекстів, у яких розглядається явище.

 

Мета дослідження – здійснити спробу аналізу феномена Майдану з точки

зору наявності в ньому елементів, властивих для дискурсу ненасильства.

 

Останні дослідження і публікації

 

Серед літератури, присвяченої „помаранчевій революції”, можна виокремити

такі типи видань: 1) аналітичні – серед них можна назвати монографію С.

Кульчицького „Помаранчева революція” і збірник наукових праць

„Оранжевая” революция”; 2) збірники документів – тут найгрунтовнішим є

тритомник, підготовлений В. Литвином; 3) видання, що містять мемуари,

той чи інший особистий погляд учасників на події – серед таких можна

назвати збірники, підготовлені Д. Яневським, книги А. Колесникова, О.

Забужко та ін.; 4) нарешті, як окремий жанр, можна виділити збірники

матеріалів, відібраних з інтернетівських сайтів, що включають як короткі

фактологічні свідчення про події, так і окремі спостереження, репліки,

що додають важливі штрихи до їх характеристики [1]. Згадані видання

дають багатий матеріал для аналізу. Практично всі вони відзначають

ненасильницький характер процесу, містять цікаві окремі спостереження і

міркування щодо цього. Проте в жодному з них нам не вдалося знайти

спеціального аналізу феномена „помаранчевої революції” (і, зокрема,

Майдану), де розглядався б його можливий зв’язок з традицією

ненасильства у політиці.

 

Основний матеріал і результати дослідження

 

Розпочати слід з характеристики самої традиції ненасильства в політиці,

як вона склалася у класичному вигляді в діяльності її найбільш

авторитетних представників – М. Ганді і М.-Л. Кінга. Перше, на що тут

традиційно звертають увагу, це нагадування про типову помилку щодо

ненасильства: трактування його як пасивності (ось одне з таких

визначень: „Використання пасивного опору як форми протесту і засобу

боротьби”). Насправді термін „сатьяграха”, який обрав М. Ганді, означає

„стійкість в істині”. І в усіх випадках, що увійшли в історію як

перемога руху ненасильства (докладніше про це далі), зустрічаємо такі

принципові елементи, як стійкість характеру учасників руху, продумана

тактика їх дій.

 

Фундаментальним для традиції ненасильства є введення (повернення) в

політику феномена гідності людини, що виступає справжньою універсалією.

Перше визначення М. Ганді щодо закону в британській колонії у Південній

Африці (спрямованого проти спільноти індійців), з опору якому й почалася

перша сатьяграха: „Він в корені підірве наше почуття власної гідності”

[2]. І коли М. Ганді говорить про необхідність пробачити англійцям, то

вводить цей же елемент як вихідний: „Прощення є прикрасою воїна. Але

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ