UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФормування „середнього класу” в умовах сучасного суспільного розвитку (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1325
Скачало213
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Формування „середнього класу” в умовах сучасного суспільного розвитку

 

Термін „середній клас” використовується досить широко, хоча точного

його визначення та належного теоретичного обґрунтування й досі не існує.

 

Словосполучення „середній клас” чи не вперше було зафіксовано 1766 року

в „Оксфордському словнику англійської мови”. У сучасному розумінні цей

термін утвердився в Англії десь в середині ХІХ століття [1, с. 600]. Уже

тоді до „середнього класу”, на відміну від робітничого, зараховували

крамарів, ремісників, різний „майстровий” люд.

 

У новітні часи за допомогою поняття „середній клас” визначають

(переважно) статус громадянина в суспільстві, а не чітко сформовану

соціальну групу і, тим більше, не клас. Існують певні параметри цього

статусу. При цьому враховуються рівень освіти, умови праці, професія,

споживчі звички громадянина тощо. Так, А. Шанкін ознаками „середнього

класу” називає економічну (матеріальну, фінансову) незалежність,

професіоналізм та високу самооцінку громадянина, яка грунтується на його

усвідомленні своєї значимості в громадському житті [1а, с. 104].

Західний представник цього „класу” вирізняється не тільки (і не стільки)

певним рівнем доходів, скільки особливим менталітетом.

 

„Середній клас” формується нині в країнах Європи, Північної Америки та

Південно-Східної Азії у рамках соціальної стратифікації, обумовленої

соціальною нерівністю, розшаруванням суспільства. Критерієм

стратифікації виступають інституційність політики, а також рівень і

можливості виокремлення певних політичних страт, кожна з яких посідає

своє місце в системі політичних відносин держави і суспільства. Крім

того, поняття „політична стратифікація” фіксує певний обсяг влади, яким

володіють конкретні політичні суб’єкти, у тому числі й „середній клас”

[2, с. 492]. Слід мати на увазі, що в розвинених країнах саме „середній

клас” у процесі виборів визначає, а точніше призначає (можна і так

сказати) владу, оскільки саме він – найчисельніша і політично

найактивніша соціальна група. Адже нині до „середнього класу” належать

насамперед люди, які вчать, лікують, управляють процесами виробництва,

програмують, виконують інші складні види робіт. Звідси – їхня висока

активність, політична культура, небайдужість до громадського життя.

 

Однак є важлива обставина, з якою необхідно рахуватися, оцінюючи

можливості „середнього класу”. Він дуже неоднорідний за складом, і це

обумовлює значне розходження інтересів та політичних уподобань його

представників. Тому під час виборчих кампаній точиться шалена боротьба

за голоси саме представників цього „класу”.

 

Соціальний прошарок, який, у певному розумінні, можна було б зарахувати

до „середнього класу”, існував здавна. Такі люди, на думку, наприклад,

Плутарха, є опорою нації і держави. Він писав: „Хто по зрілому розмислу

взяв на себе турботу про загальне благо як шляхетну справу, яка йому

найбільше личить, той нічому не дозволить відвернути себе від цієї

справи і похитнути у своєму рішенні” [3, с. 562]. Підкреслимо: „Взяв на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ