UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва„Агресія” і „насильство” – поняття не тотожні (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2992
Скачало388
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

„Агресія” і „насильство” – поняття не тотожні

 

Запропонувавши нове розуміння сили як дії в контексті

соціально-політичних процесів, ми підходимо до іншої проблеми. А саме:

парадигма сили, що виникає в сучасних соціально-історичних умовах,

вимагає нового розуміння понять таких руйнівних феноменів, як „агресія”

та „насильство”, і створення ефективної моделі їх мінімізації та

нейтралізації.

 

Розуміючи силу і насильство як могутність у стадії реалізації, коли

актуалізована могутність розщеплюється на творчу дію – силу і деструкцію

– насильство (сила примножує і зберігає ресурси, збільшуючи могутність,

а насильство руйнує і розпорошує ресурси, підриваючи могутність),

постаємо перед необхідністю визначити місце поняття „агресія” (лат.

аggressio – напад) в контексті втрат ресурсів, що викликаються

деструктивною дією в суспільстві.

 

Реконструкція і впорядкування розуміння феноменів „сили”, „насильства”,

„агресії” викликана новітніми соціально-історичними умовами і має

сприяти конструктивному зняттю кризи взаємовідносин між правлячою владою

й тими, ким вона править, кризи, яка викликає ухвалення і реалізацію так

званих силових рішень, що призводить до втрат і розпорошення духовних,

матеріальних і людських ресурсів. Ймовірно, це викличе певні зміни в

стратегіях наукових досліджень в галузі теорії і практики політики та

зосередження їх на вивченні цілей, ресурсів і моделей їх організації, на

проблемі створення адекватної силової картини світу, доступної всім

суб’єктам політичного процесу, виробленні нової філософії і теорії сили

як суспільно-політичного феномена. Така постановка питання викличе,

скоріше за все, низку резонних зауважень, а, можливо, й спротив, але, в

будь-якому випадку, не вступить у протиріччя з концепцією

методологічного анархізму П. Фейербанда, яка стверджує, що „зростання

знання відбувається в результаті поліферації, множення теорій і

підходів” [9, с. 7].

 

Досі поняття „агресія” і „насильство” ототожнювалися в суспільній

свідомості як на побутовому рівні, так і на рівні наукового мислення.

Так, німецький соціолог Н. Еліас вважав, що агресія тотожна жорстокості

і почуттю насолоди від катування людей і руйнування, від доведення своєї

тілесної переваги над іншими [21, с. 272]. Австрійський вчений,

засновник порівняльної етології К. Лоренц вважав, що прояви агресивності

і у „півнів, що побилися на „смітнику”, і „у собак, що гризуться”, і „у

хлопчаків, що розбивають одне одному носи”, і у юнаків, що розпочинають

„в корчмі бійку, вже трохи підфарбовану політикою”, і в тих, хто

хапається зопалу за ядерну бомбу, є одна підстава – внутрішньовидова

агресія. А це серйозна небезпека, яка загрожує людству в сучасних умовах

культурно-історичного і технічного розвитку” [10, с. 44 – 45].

 

В сучасній політології („Політологічний словник” Ю. Авер’янова) агресія

кваліфікується як „пряме чи непряме застосування збройної сили однією

державою проти політичної незалежності або територіальної цілісності

іншої. Цей напад… характеризується ініціативою та задумом.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ