UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва„Останній соціалізатор” українського суспільства та його роль у виборах (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1257
Скачало184
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

„Останній соціалізатор” українського суспільства та його роль у виборах

 

Увага до засобів масової інформації кожного, хто так чи інакше

причетний до політики, цілком зрозуміла. Адже ЗМІ можуть бути і могутнім

союзником, і грізним супротивником актора політичної сцени. ЗМІ –

неодмінний простір для проявів публічної політики, впливовий агент усіх

процесів, що відбуваються у політичній сфері.

 

Засоби масової інформації – важлива складова суспільної структури,

соціальний інститут, який не тільки „транслює генералізовані коди

влади”, але і є, як вважають соціологи, що цю проблему вивчають [1, с.

463], „останнім соціалізатором” в українському суспільстві. У цьому

розумінні ЗМІ інституюються і як експертні системи, і як „моральне

підприємництво”. Вони одночасно впливають і на політиків, змушуючи

прислухатися до того, що про них говорить преса, і на громадян, для яких

ЗМІ є і джерелом політичної інформації, і тлумачем політичних кодів

(посередником), і каналом прямого інформаційного контакту з

представниками влади. Значення ЗМІ (і їхня затребуваність) як для

політиків, так і для громадян набагато зростає в період передвиборчих

кампаній.

 

Для політиків (і команд, що здійснюють їхню виборчу кампанію) ЗМІ

стають:

 

· каналами трансляції їхніх владних інтенцій;

 

· простором, у якому розгортається боротьба з політичними суперниками.

За влучним зауваженням М. Еделмана, політик, виступаючи в ЗМІ як

респондент, бачить не електорат, а свого політичного опонента, і

комунікація спрямовується саме на нього [2];

 

· дзеркалом, що відображає громадську думку стосовно передвиборчої

кампанії взагалі і ставлення до конкретного політика зокрема;

 

· обов’язковим партнером у реалізації політтехнологій, що

використовуються в ході виборчої кампанії, та націлені на залучення

електорату до виборів;

 

· засобом тиску на політичних суперників шляхом вкидання в ЗМІ

матеріалу, що кваліфікується як „чорний піар”.

 

Для членів соціуму ЗМІ є:

 

· неодмінним джерелом політичної інформації;

 

· опосередкованим каналом групового спілкування (через вибір тих чи

інших ЗМІ люди ідентифікують себе з певною „групою однодумців”);

 

· агентом соціалізації, тому що саме ЗМІ нині більше, ніж інші агенти

соціалізації, впливають на формування політичних уподобань;

 

· особливого статусу „оформлювачем” ціннісних уявлень соціального

суб’єкта щодо політики, оскільки у контакті із ЗМІ він одержує не тільки

і не стільки відомості про політичну сферу, скільки можливість вкотре

упевнитися в аксіологічній рівновазі або узгодженості його власних

ціннісних суджень з цінностями суспільства.

 

У пострадянському суспільстві і з боку громадян (що ще можна пояснити),

і з боку політтехнологів, та й самих політиків (що пояснити складніше),

зберігається якась непорушна віра у всемогутність ЗМІ як засобу

необмеженого впливу на всіх агентів політичного процесу. Саме тому

громадська думка найчастіше покладає на ЗМІ основну відповідальність як

за політичну незрілість та непередбачуваність вітчизняного електорату,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ