UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва“Третя хвиля” демократизації: підсумки і перспективи (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2070
Скачало294
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Третя хвиля” демократизації: підсумки і перспективи

 

Метою статті є розкриття та аналіз наукових концепцій провідних

зарубіжних дослідників демократії, еволюція їх поглядів у контексті

міжнародної політичної ситуації кінця ХХ –початку ХХI століття.

Проаналізовано структуру, способи ініціювання, тенденції та перспективи

розвитку “третьої хвилі” світового процесу демократизації. Здійснено

також аналіз структур демократичного транзиту, що дозволяє відрізняти

становлення демократії від її стабілізації. З’ясовано, що, згідно з

провідними концепціями демократизації, перехідний стан, який є,

природно, проміжним, часто буває невизначеним за результатами процесів,

які відбуваються за специфічних умов конкретної країни, але загалом ці

процеси базуються на основі єдиних закономірностей та відносно вузького

набору шляхів, способів та моделей руху до нового демократичного

політичного режиму.

 

Повсюдне поширення демократії у світі, поза сумнівом, є найважливішим

політичним феноменом останніх десятиліть ХХ століття. У цей період такі

явища, як військові хунти, особистісні диктатури й однопартійні системи

були потіснені демократичними урядами. Протягом тривалого часового

відрізку минулого сторіччя демократія сприймається вже не як

альтернатива античному полісу чи “старому порядку”, а як теоретично

універсальна, хоча практично й обмежена певними економічними та

культурними межами, форма політичного устрою, яка забезпечує широким

прошаркам населення можливість визначати певною мірою (насамперед через

вибори та референдуми) характер політики. Але це розуміння демократії

досить умовне і не відображає глибокої сутності явища. Так, важко, а

вірніше, неможливо перелічити навіть найчастіше вживані дефініції цього

поняття. І не тільки тому, що в різних суспільних системах демократія

інтерпретується неоднаково, але й тому, що практично кожна держава

будь-якого режиму вважає себе сьогодні демократичною. (Хоча з усіх

незалежних країн приблизно третина може називатися справді

демократичними. Але й вони далекі від ідеалу, тому що якнайменш третина

їх населення приречена на маргіналізацію).

 

Труднощі в утвердженні єдиних концептуально-ідеологічних підходів до

розуміння демократії існують, здається, і через те, що демократія за

своєю сутністю – полісубстанційне явище і тому є внутрішньо сумісною з

досить широким колом уявлень, а отже й режимів. Хоча в результаті вся

різноманітність позицій неминуче зводиться до прагнення вирішити певні

принципові питання, які характеризують природу даного політичного

устрою. Наприклад, питання про співвідношення інституціональних і

ціннісних основ демократії. Ця дискусія тільки на перший погляд може

здатися далекою від реальних проблем, оскільки правлячі кола повинні

дати практичну пораду щодо питання: чи розцінювати демократію як

інституціональний захід, який припускає можливість застосування

механізмів раціонального перерозподілу владних ресурсів між групами на

підставі систематичних виборів, установлення процедур ротації еліт,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ