UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІдеологічна структуризація суспільних політичних інтересів (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2085
Скачало220
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на

 

Ідеологічна структуризація суспільних політичних інтересів

 

Однією з базових складових визначення поняття політичного процесу, на

якій акцентують увагу практично всі без винятку теоретики, що фахово

досліджують політичні інститути й політичні процеси, є поняття

політичного інтересу.

 

Політичний інтерес може мати дуже різні форми і різний зміст. І це

природно для суспільств з плюралістичною структурою. Адже абсолютна

моністичність суспільного політичного інтересу притаманна лише

тоталітарним суспільствам, тоталітарним політичним системам, де монізм

підтримується силовим впливом держави на суспільство, громадську думку й

політичне життя соціуму в цілому. Причому, як свідчить

історико-політичний досвід ХХ століття, силовий вплив, як правило,

набуває жорстоких репресивних форм.

 

Плюралізм суспільних інтересів можна інтерпретувати принаймні у двох

основних значеннях. З одного боку, це невичерпне розмаїття політичних

настановлень та політичних пріоритетів усіх без винятку громадян, їх

груп та об’єднань. Носіями так витлумаченого політичного інтересу

виступають усі суб’єкти політичних відносин. Зрозуміло, що в цьому

випадку політичний інтерес практично не піддається будь-якій

класифікації, оскільки його джерелом виступає незліченна кількість

членів суспільства та їх груп (маємо на увазі не лише інституйовані

групи, які діють на кшталт, наприклад, політичних партій чи інших

офіційно зареєстрованих громадських об’єднань у передбаченому

законодавством порядку). З іншого боку, політичний інтерес можна описати

в термінах загальних та сукупних політичних пріоритетів досить великих

груп індивідів, які формуються навколо найвпливовіших у суспільстві

політичних програм.

 

Таке розуміння політичного інтересу доволі часто критикують за його

„уніфікаційний” чи „логіститчний” характер. Воно, так би мовити,

„підганяє” плюралістичність громадянського суспільства під певні

політичні кліше, коли замість відособлених одна від одної груп громадян

формуються своєрідні „мега-блоки”, котрі поступово перетворюються на

автономні утворення, що функціонують за власними політичними правилами.

Але, поряд з цим, не можна не помітити й значного

теоретико-методологічного потенціалу такого підходу, оскільки завдяки

йому отримуємо можливість певним чином класифікувати й систематизувати

абсолютно хаотичну, випадкову та ситуаційну (на перший погляд) гаму

політичних інтересів у суспільстві. Тому цілком виправданим є звернення

до аналізу тих класифікаторів (чи критеріїв класифікації) щодо

суспільних інтересів, які пропонуються в межах другого із згаданих

підходів.

 

Видається цілком очевидним, що суспільні інтереси практично завжди

пов’язуються з окремими політичними суб’єктами, які чи утримують

державну владу в своїх руках, чи прагнуть її досягти, чи бодай мають

можливості впливати на неї. Але на яких підставах той чи інший

політичний інтерес взаємодіє з політичними суб’єктами і, зрештою,

завдяки чому конкретні політичні інтереси часто цілком ототожнюються з

політичними суб’єктами? Відповідь на це запитання видається принциповою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ