UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІдеологія лівих партій та організацій в Україні (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1519
Скачало267
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Ідеологія лівих партій та організацій в Україні

 

Історія сучасного лівого руху в України розпочалася 1991 року, коли 22

липня Міністерство юстиції зареєструвало Комуністичну партію України.

Проте досить швидко, 30 серпня 1991 року, після провалу Державного

комітету з надзвичайного стану (ДКНС), Президія Верховної Ради України

заборонила діяльність КПУ. Прийняте тоді рішення не мало резонансу в

суспільстві і серйозно не опротестовувалося.

 

На уламках КПУ виникла Соціалістична партія України (вже у жовтні 1991

року). А пізніше, 14 травня 1993 року, Президія Верховної Ради ухвалила

рішення, за яким громадяни України, які поділяють комуністичні ідеї,

отримали можливість створювати партійні організації відповідно до

чинного законодавства. Відтак 5 жовтня 1993 року знову була

зареєстрована Комуністична партія України.

 

Відновлення КПУ не означало ліквідації СПУ. Понад те, протягом кількох

наступних років в Україні з’явилася низка інших партій комуністичної

орієнтації.

 

Сьогодні лівий спектр української політики представлений досить широко –

від СПУ (яка позиціонує себе лівоцентристською) до ліворадикальних

Комуністичної партії робітників та селян (КПРС), Прогресивної

соціалістичної партії України (ПСПУ), молодіжних об’єднань –

Ліворадикальне об’єднання молоді (ЛОМ) та Робітничий спротив (РС).

 

Особливо цікавим є рух так званих „нових лівих”, більшість організацій

якого з’явилася у 1990-х роках. Це: профспілка „Пряма дія” та

Всеукраїнська молодіжна гвардія більшовиків (ВМГБ) (які згодом

приєдналися до ВКП(б) – сталіністи), „Революційна комуністична молодь”

(РКМ), що трансформувалася згодом, 2000 року, в КСРД (Координационный

совет рабочего движения) – лідери Ю. Докукін, Є. Лішан. Щоправда, ці

організації проіснували недовго. До „нових лівих” відносять і створене

1998 року групою харківських ліворадикалів Ліворадикальне об’єднання

молоді, яке стоїть на позиціях революційного екстремізму: будь-яке

нагнітання напруження в суспільстві, будь-які деструктивні дії

вважаються корисними для революції. З 2000 року ЛОМ – колективний член

Революційного комітету соціалістичної молоді (більшовиків) (РКСМ(б).

 

На початку 1994 року троє троцькістів – активістів ЛОМу створили в Києві

ініціативну групу „Робітничий спротив” (РС). Влітку того ж року РС почав

співпрацювати з представниками міжнародної марксистської організації

„Комітет за робітничий інтернаціонал”.

 

Слід зазначити, що рух „нових лівих” має майже винятково інтелектуальний

характер і поширений лише у містах серед інтелігенції та студентства.

 

Історична спадщина

 

Ставлення українських лівих до СРСР досить різне: від схвалення

сталінізму КПРС та ЛОМом (останні стверджують, що сталінізм зовсім не

був якимось страхіттям, а „закономірною моделлю соціалізму на своєму

історичному етапі і у своїх конкретних умовах” [1]), до категоричного

засудження політики Й. Сталіна і примусової колективізації (СПУ, РС).

 

Постсталінський Радянський Союз сприймається також неоднозначно. Так,

СПУ та РС засуджують систему партійно-державного бюрократизму, вважаючи,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ