UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІмперативи формування і розвитку інституту соціального діалогу (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2402
Скачало179
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Імперативи формування і розвитку інституту соціального діалогу

 

Соціальний діалог становить суть політики соціального партнерства в

розвинених демократичних країнах. Він забезпечує цивілізоване, ефективне

регулювання соціально-трудових відносин, сприяє запобіганню або мирному

вирішенню соціальних конфліктів.

 

Згідно з Конституцією, Україна є демократичною державою [1, c. 3]. Однак

ще до прийняття Основного Закону країни, а саме 1994 року, міжнародна

правозахисна організація „Freedom House”, що здійснює моніторинг за

станом свободи й демократії у світі, включила Україну до числа

демократичних країн. Це рішення грунтувалося на тому, що ще тоді, уперше

після повалення комуністичного режиму та здобуття державної

незалежності, в Україні було проведено парламентські і президентські

вибори, які міжнародна спільнота визнала цілком вільними, легітимними.

Адже за традицією, закладеною ще Й. Шумпетером, критерієм демократії

вважається здобуття політичної влади на основі виборів, коли демократія

виступає як „інституційна система для прийняття політичних рішень, в

якій окремі громадяни здобувають право вирішувати” [3, c. 334].

 

Та попри такий „безпрецедентний демократичний прорив” [2, c. 6], нашому

суспільству і тоді, і в наступні роки довелося відповідати численним

загрозам соціальній злагоді і політичній стабільності. У цей складний

період трансформації наші політики намагалися випробувати різні моделі

модернізації. Та їх помилкою було неналежне ставлення до історичного та

наукового досвіду стратегічного планування політичних процесів.

 

На нашу думку, головною проблемою для України (як і для інших

посткомуністичних держав) є, зокрема, те, що не здійснювалося наукового

моделювання тієї системи, яку бажали створити. Затверджувалися різні

концепції, програми, проекти тощо, однак їх автори не переймалися

цілісною моделлю ефективного розвитку. Не враховувався навіть „живий”

досвід країн-сусідів, що інтегрувалися до ЄС. Перевагу віддавали

„власній національній моделі”. Аргумент: „Суспільства, що реформуються,

опиняються у колі конкурентів, що не залишають їм часу на розвиток” [4,

c. 15].

 

Тим часом однією з найхарактерніших особливостей розвитку політичних і

соціальних процесів в країнах, які взяли орієнтацію на членство в ЄС,

стало широке застосування різних, але вже успішно випробуваних на

практиці форм соціальної демократії – демократії в основних сферах

соціального та економічного життя. З процедурної точки зору, йдеться про

демократію участі (participation democracy), а з точки зору цінності і

результату демократичного процесу – про консенсусну демократію

(consensual democracy) [5, с. 144]. До речі, сутністю демократії участі

дедалі більше стає участь громадян в ухваленні політичних і економічних

рішень, контроль за їх реалізацією у важливих (з огляду на інтереси

громадянина, його добробуту) напрямах політичної діяльності владних

інститутів.

 

Ця тенденція дедалі більше стає виразником критичного погляду на

перспективи розвитку парламентарної демократії, на її можливості

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ