UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні тенденції розвитку благодійності у західній Європі, Росії та США (з кінця ХVIII до поч. XX ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3764
Скачало235
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Основні тенденції розвитку благодійності у західній Європі, Росії та США

(з кінця ХVIII до поч. XX ст.)

 

ПЛАН

 

1. Реформування системи опіки в епоху Просвітництва та розвитку нового

суспільного устрою.

 

2. Оформлення наукового етапу соціальної роботи у другій половині ХІХ –

початку ХХ ст.

 

3. Державна благодійність у Росії в другій половині ХVІІІ – першій

половині ХІХ ст. Література

 

1. Реформування системи опіки в епоху Просвітництва та розвитку нового

суспільного устрою

 

ХVIII ст. увійшло в історію людської цивілізації під назвою

Просвітництва. Для філософії цього періоду характерні декілька

принципових положень:

 

1. Раціоналізм, тобто віра в силу людського розуму.

 

2. Ідея суспільного прогресу – від нищого до вищого.

 

3. Теорія “природних прав”, притаманних людині з народження (особиста

свобода, рівність перед законом, недоторканість особистості, житла тощо)

та ряд інших.

 

Однією з перших держав Європи, що зазнала змін у суспільно-економічному

устрою, стала Франція, у якій відбулася Велика революція 1789-1793 рр.

Французька революція подарувала світу ідеалізацію буржуазного

суспільства. Люди були переконані, що створений істинно моральний лад:

нема більше поділу на панів і рабів, а є тільки вільні від народження

громадяни. Уявлялось, що це буде суспільство суцільних доброчесностей.

Розвіються, як дим, турботи, страх, відчай, бідність. Проте ера

всезагального щастя не могла наступити разом з перемогою буржуазних

революцій, перш за все через те, що новий порядок не знищив класових

суперечностей, а лише на місце старих поставив нові. Були створені інші

умови експлуатації і інші форми боротьби. Ідеали виявились надто

далекими від їх втілення на практиці.

 

В епоху Просвітництва пройшло розмежування хворих і здорових бідняків.

Убогий, здатний працювати, став позитивним елементом, який можна

повернути на користь суспільства. Навпаки, хворий сприймався як “мертвий

тягар”, що існує в суспільстві тільки на правах споживача. У цей період

стало зрозумілим, що хоч в опіці над убогими і нема ніякої матеріальної

(раціональної) необхідності, тим не менше благодійність є першим і

абсолютним обов’язком суспільства, нічим не обумовленим, так як саме

вона – умова його існування. Забуваючи і не турбуючись про знедолених і

убогих, суспільство тим самим прирікає себе на самознищення (приклад

Спарти яскраве тому підтвердження).

 

У результаті дискусії про форми благодійництва було вирішено, що

ізоляцією, тобто будівництвом госпіталів та інших закладів опіки

проблема не розв’язується. Допомогу слід надавати сім’ям.

 

Наближення підтримки хворого бідняка до його сім’ї досягало, як

здавалось, зразу двох цілей: “одухотворення” і “олюднення” допомоги, що

надається, і економії державних коштів на організацію медичного

обслуговування. Таким чином, в епоху Просвітництва пройшло розмежування

бідності і хвороби, руйнувались кордони ізоляції (у її межах залишались

тільки позбавлені розуму).

 

Як вже відзначалось, переворот в суспільній свідомості, здійснений

Великою французькою революцією, показав цілому світові, що свобода –

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ