UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціальна допомога у найдревніших слов’янських общинах та Київській Русі (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3515
Скачало275
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Соціальна допомога у найдревніших слов’янських общинах та Київській Русі

 

ПЛАН

 

1. Формування гуманістичних традицій у древніх слов’ян.

 

2. Форми соціальної допомоги.

 

3. Особливості благодійності в Київській Русі. Княжа підтримка і захист.

 

4. Церковно-монастирські форми опіки.

 

5. Теоретичні аспекти соціальної роботи та їх висвітлення у творах

письменників княжих часів.

 

Література

 

1. Формування гуманістичних традицій у древніх слов’ян

 

Дослідники історії східних слов’ян одностайно стверджують, що предкам

українського народу були притаманні такі якості як лагідність,

доброзичливість, співчутливість, гостинність.

 

Фундатор української педагогіки Григорій Ващенко у творі “Виховний

ідеал” дав пояснення окремих причин своєрідності їх характеру ”: “Мирні

хліборобські заняття сприяли лагідності вдачі українців і загальній

інтелігентності їх, бо доісторичний хлібороб мав більше можливостей, ніж

пастух або ловець, задумуватись над таємницями природи й людського

життя. З цим пов’язана також певна глибина й багатство емоцій естетичних

і емоцій кохання. Літописець пише про полян, що вони мали лагідну вдалу.

Мандрівники, що побували в ті часи на Україні, відзначають велику

гостинність наших предків. Ібн-Даст пише, що слов’яни “гостей шанують і

добре поводяться з чужинцями, що шукають у них оборони; і з усіма, хто в

них часто буває, не дозволяють нікому зі своїх кривдити і утискувати

таких людей, у випадку, як хто скривдить або притисне чужинця,

допомагають і боронять...”.

 

Приблизно так само характеризує гостинність наших предків Цисар

Маврикій. “Для тих, що їх відвідують, вони ласкаві й зичливі, переводять

з місця на .місце, куди їм треба. Коли б через недбальство господаря

гість потерпів яку шкоду, то той, що передав гостя другому господареві,

підняв би війну, бо вони вважають своїм обов’язком помстити кривду

гостя”.

 

Чужинці відзначали також добре поводження наших предків з рабами,

полоненими. Тих, що попадають до них у полон, пише Маврикій, не

задержують, як це роблять інші народи, але, призначивши їм якийсь час,

лишають їм до вибору, чи захочуть за якимсь викупом вернутись до своїх,

чи залишитись з ними як вільні й приятелі” (1, ст.104-105).

 

Прокопій Кесарійський та інші автори зображували слов’ян як витривалих,

загартованих, хоробрих, волелюбних, невибагливих людей. Згадувалися їхня

незлобивість, непідступність, надзвичайна чесність і доброзичливе

ставлення до чужинців.

 

Для гостя або мандрівника слов’янин міг пожертвувати всім, що було у

його домі. Піклуватися про хворих і старих, годувати й доглядати їх

слов’яни вважали своїм священним обов’язком (5, 66-67).

 

“Ся вдача привітна й ясна, відзначає М.Грушевський, відбилася і в

звичаях та постановах. В старім праві нашім не було смертної кари на

провинників, ані калічили за провину, відрубуючи руки, ріжучи уха, носи,

як то робили по законам візантийським або старинним німецьким. Духовні

потім, перейнявши разом з церковними книгами також і книги законів

візантийських, пробували на грецький взірець і у нас завести такі кари

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ