UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФілантропічний період в історії соціальної роботи. Виникнення елементів соціальної педагогіки (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4084
Скачало250
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Філантропічний період в історії соціальної роботи. Виникнення елементів

соціальної педагогіки

 

ПЛАН

 

1. Благодійність у державах Стародавнього Сходу.

 

2. Соціальне виховання та суспільна опіка у Давній Греції та Давньому

Римі.

 

3. Релігійні вірування про виховання моральних якостей та благодійність.

 

4. Зародження елементів соціальної педагогіки у творчості давньогрецьких

та давньоримських мислителів. Висвітлення проблем соціальної допомоги.

 

Література

 

1. Благодійність у державах Стародавнього Сходу

 

Від часу створення перших класових держав (Ш–II тис. до н.е. ) до IV–V

ст. н. е. в історії соціальної роботи триває період, що має назву

філантропічного.

 

Філантропія у перекладі з грецької означає любов до людей.

 

Першими рабовласницькими державами, виникнення яких співпадає з початком

цього періоду, є країни, що існували у IV–І тис. до н.е. на території

Південної Азії і частково Північної Африки: Єгипет, Шумер, Вавилон,

Індія, Китай. Вони отримали умовну назву країн Стародавнього Сходу.

 

Саме в цих державах виховання підростаючого покоління вже чітко

виділилось як самостійна соціальна функція суспільства. Окрім того тут

існували благодійність та соціальна підтримка.

 

Найдавніші відомості про соціальну допомогу знайдено у Давньому Єгипті,

де у ХХV–ХХVІІ ст. до н. е. в храмах здійснювалось безкоштовне

роздавання голодуючим хліба. В одному із давньоєгипетських рукописів

розповідається про монарха, що вихвалявся своєю благодійністю: виділяв

ячмінь і молоко голодному, якого знаходив у своїй області, ховав бідного

у своєму полотні, вносив зернову позику із своїх запасів позичальникові

за винного боржника. (3, 36). У Давньому Єгипті проходила рівномірна

підтримка центральною владою мінімального прожиткового рівня всіх

регіонів Єгипту за рахунок перерозподілу багатого врожаю благополучних

областей.

 

Про організацію соціальної допомоги серед населення Вавилону свідчили

закони царя Хаммурапі 1750 р. до н. е.). Відповідно до статті 113

законодавець без згоди господаря і без дозволу суду не міг присвоїти

майно боржника з метою погашення позики. Закон вимагав судового

розгляду. Ст. 110 захищала життя і здоров’я членів сім’ї боржника.

Тривалість роботи боржника у кредитора обмежувалась трьома роками.

Обґрунтованою причиною несплати боргу і відсотків у даному сезоні

справедливо вважалися кліматичні умови, що знищили врожай, наприклад,

повінь чи посуха. Серед гріхів і злочинів Законів Хаммурапі називалися

такі як ухилення від надання допомоги нужденним, будь–який обман,

неповага до старших та батьків (3, ЗЗЗ).

 

У Законах Хаммурапі були відображені і своєрідні уявлення про соціальну

справедливість. Наприклад, розмір платні за послуги лікаря прямо залежав

від соціального стану пацієнта (8, 47).

 

Серед правових документів Стародавньої Індії, що регулювали механізми

успадкування і забезпечували певні соціальні гарантії, слід відзначити

“Закони Ману”. Особливістю цієї держави було розмежовування населення не

на рабів та рабовласників, а на станові групи (варни): брахманів

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ