UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСучасна просторова структура світового господарства. Територіально-структурні зрушення в економіці країн і регіонів світу (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2337
Скачало428
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сучасна просторова структура світового господарства.

Територіально-структурні зрушення в економіці країн і регіонів світу

 

План

 

1. Нові індустріальні країни.

 

2. Основні напрямки територіальних зрушень господарства і населення в

сучасному світі.

 

1. Нові індустріальні країни.

 

«Новими індустріальними країнами» (НІК) називають групу країн з числа

тих, що розвиваються, які стали на шлях активного розвитку різних

галузей промисловості в останні 3–4 десятиліття. До першого покоління

НІК відносять Бразилію, Аргентину, Мексику, Південну Корею, Тайвань,

Сінгапур, Гонконг (їх ще називають країнами першої хвилі нової

індустріалізації, що розпочалася в 1950–1970-х рр.); до другого —

Малайзію, Таїланд, Філіппіни, Індію, Туреччину, а також Пакистан,

Єгипет, Туніс, Марокко, Колумбію, Чилі (країни другої хвилі — 1980-ті

рр.).

 

Вибираючи шлях нової індустріалізації, країни ставлять за мету подолати

аграрно-сировинну спеціалізацію економіки, сформувати досить

розгалужений промисловий комплекс, створити «відкрите господарство»,

здатне адаптуватися до міжнародних ринків, перейти від переважно

імпортної до переважно експортної зовнішньоекономічної політики.

Створюючи сприятливі умови для національного виробництва, а далі й

залучаючи на вигідних умовах іноземні інвестиції, НІК поступово

рухаються від розвитку традиційних і трудомістких галузей до

капіталомістких і наукомістких.

 

Найбільших успіхів на цьому шляху досягли «чотири дракони» (або

східноазіатські, чи далекосхідні «тигри») — Південна Корея, Тайвань,

Сінгапур, Гонконг. Вони стали великими виробниками й експортерами

високоякісної і конкурентноспроможної продукції — спочатку текстильних і

швейних виробів, дитячих іграшок, а далі й автомобілів, суден, відео- і

радіоапаратури, магнітофонів, засобів зв’язку, електронних побутових

приладів, нафтохімічної продукції. З’явилися потужні ТНК (насамперед

південнокорейські), які проникають на ринки багатьох регіонів світу.

 

НІК Латинської Америки мають деякі відмінності від східноазіатських.

Вони значно раніше здобули політичну незалежність (ще в першій половині

XIX ст.), однак одразу ж потрапили в економічну залежність від

англійського, французького й американського капіталів. З участю останніх

тривалий час закріплювалася сформована ще в колоніальний період

аграрно-сировинна експортна спеціалізація країн (плантаційне сільське

господарство, видобуток благородних металів). Вона доповнилася

видобутком нафти й кольорових металів у Мексиці, алмазів, чорних,

кольорових і рідкісних металів у Бразилії. Ці ж країни раніше від інших

сучасних НІК — з початку 1950-х рр. — розпочали розвиток різних галузей

важкої промисловості, насамперед тих, що спиралися на власну сировинну

базу, — електроенергетика, нафтопереробка, чорна й кольорова металургія,

хімія, нафтохімія, лісова й деревообробна, а також машинобудування

(важке, транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне),

фармацевтика. Швидко росли обсяги традиційних текстильної та харчової

промисловості. В економіку проникали японський, німецький та інші

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ