.

Захист населення у надзвичайних ситуаціях (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
4870 48442
Скачать документ

Реферат на тему:

Захист населення у надзвичайних ситуаціях

ПЛАН

1. Основні принципи та способи захисту населення і територій у НС.

2. Організація ведення аварійно-рятувальних робіт в осередках ураження.

3. Колективні та індивідуальні засоби захисту населення

4. Медичний захист населення

5. Евакуація населення із осередків ураження.

1. Основні принципи та способи захисту населення і територій у НС

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного
природного, соціально-політичного, воєнного характерів здійснюється за
такими принципами:

O пріоритетність завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження
здоров’я людей та навколишнього середовища;

O безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки;

O вільного доступу населення до інформації про захист населення і
територій від надзвичайних ситуацій;

O особистої відповідальності і турбота самих громадян про власну
безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки і дій у НС;

O відповідальність в межах своїх повноважень посадових осіб за
дотриманням вимог законодавчих актів;

O обов’язковість завчасної реалізації заходів, спрямованих на
попередження НС;

O врахування економічних, природних та інших особливостей території і
ступені реальної небезпеки виникнення НС;

O Максимально можливого, ефективного, комплексного використання наявних
сил і засобів призначених для запобігання та реагування на НС.

До основних способів захисту населення від НС відносять:

O завчасне інформування та оповіщення населення про загрозу або
виникнення НС (створення та підтримка в постійній готовності систем
локального та загальнодержавного оповіщення);

O Створення і підтримка в постійній готовності систем спостереження та
контролю (організація збору, аналіз інформації про стан навколишнього
середовища, забруднення харчових продуктів, фуражу, води і ін);

O Укриття в захисних спорудах (створення фонду захисних споруд та
підтримання їх в готовності до використання за призначенням);

O Евакуаційні заходи (евакуація може бути загальна та часткова);

O Інженерний захист (полягає в розробці генеральних планів та
раціональному розміщенню об’єктів підвищеної небезпеки, організація та
будівництво протипаводкових, протизсувних, протилавинних та інших
інженерних споруд спеціального призначення);

O Медичний захист (заходи запобігання чи зменшення ступеня ураження
людей, своєчасне надання медичної допомоги постраждалим від НС)

O Радіаційний, хімічний та біологічний захист (виявлення й завчасна
оцінки обстановки, факторів ураження та своєчасне використання
колективних та індивідуальних засобів захисту)

2. Колективні та індивідуальні засоби захисту населення

Колективний захист населення від вражаючих факторів ядерної зброї є
основним і найбільш надійний спосіб захисту від усіх вражаючих факторів.

Захисні споруди цивільної оборони – це споруди, які призначені для
захисту людей від дії факторів ураження НС техногенного, природного,
соціально-політичного та воєнного характеру. Захисні споруди за своїми
захисними властивостями діляться на сховища і протирадіаційні укриття.

Сховища ЦО – це споруди, які забезпечують комплексний захист укритих
людей від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій. Сховища, які
знаходяться в зонах можливого виникнення масових пожеж і в зонах
можливого осередку СДОР, забезпечують також захист укритих людей від
високих температур, отруєння продуктами горіння і ураження СДОР.

Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них
людей на протязі двох діб. За ступенем захисту від дії хвилі удару
ядерного або іншого вибуху сховища розділяються на класи.

Норма площі полу основних приміщень для одної людини складає не менше
0,4-0,5 м2, а використання сховищ в мирний час для виробничих потреб
повинно складати не більш 40% загальної площі сховища. Об’єм приміщень
на одну людину повинний бути не менш як 1,5 м3.

Приміщення для укриття людей оборудуються нарами для сидіння розміром
0,45х0,45 м, для лежання 0,55х 1,8 м – на одну людину, ширина проходу
між нарами повинна бути 0,7-0,85 м, а ширина прохідного проходу в
сховищі повинна мати наступні розміри 0,9-1,2 м.

Герметизація і гідроізоляція. Герметизація сховищ виконується для
виключення проникнення всередину сховищ отруйних речовин, радіоактивної
пилі, біологічних аерозолів, газоподібних продуктів горіння при пожежах
і затікання повітряної ударної хвилі, а гідроізоляція – для виключення
проникнення ґрунтових і поверхневих вод.

Приміщення, які пристосовуються під сховища, повинні мати герметичність,
при якій величина підпору p в залежності від кратності повітрообміну К в
них при герметичних отворах і закритих клапанах вентиляційної системи
повинна бути не нижче показників.

Вентиляція і опалення. Сховища оборудуються механічними системами
припливної і припливно витяжної вентиляції для підтримання допустимих
тепловологих і газових параметрів повітря на протязі всього часу
перебування в них людей. Система вентиляції сховищ повинна забезпечувати
нормальну її роботу по режиму чистої вентиляції на протязі 48 годин і в
режимі фільтровентиляції 12 годин.

В сховищах, що розташовані в зонах можливих масових пожеж або сильної
загазованості території шкідливими речовинами від вторинних факторів,
передбачається режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря
з розрахунковою тривалістю режиму на протязі 6 годин.

В систему вентиляції входять окремі забірні канали повітря для різних
режимів, устрої проти вибухів з розширювальними камерами, що
встановлюються на забірних і витяжних каналах, фільтри проти пилу,
фільтри-поглиначі, вентилятори, розвідна система, герметичні клапани,
витяжний канал (в сховищах, які обладнані для роботи в режимі повної
ізоляції, окрім того засоби регенерації) і теплоємний фільтр.

Сховища оборудуються центральним опаленням в виді самостійного
відгалуження від загальної опалювальної мережі об’єкту або будинків.

Водозабезпечення і каналізація. Для забезпечення водою сховище
обладнується підключеним до зовнішньої водопровідної мережі
водопроводом. На вводі водопровідної мережі встановлюється запірна
арматура. На випадок виходу із строю зовнішніх водопровідних мереж
передбачається ємності для аварійного запасу води.

В сховищах встановлюються промивні туалети з відводом стічних вод в
зовнішню каналізаційну мережу через самостійні випуски (самопливом або
шляхом перекачування) з встановленням засувки в середині сховища і
аварійного резервуару для збору фекалій.

Електрозабезпечення і зв’язок. Електрозабезпечення сховища виконується
від зовнішньої мережі міста або суб’єкта господарювання.

В сховищах великої місткості або на групу близько розташованих сховищ
робиться захисна дизельна електростанція (ДЕС) на випадок виходу із
строю зовнішнього джерела електрозабезпечення. Освітлення приміщень в
сховищі повинно відповідати встановленим нормам.

В сховищах без ДЕС використовуються місцеві джерела освітлення.
Освітленість приміщень в цих випадках не нормується.

Сховища повинні мати телефонний ввід і радіотрансляційну точку.

Сховища, які зводяться швидко. Захисні властивості сховищ, які зводяться
швидко встановлюється аналогічно як для сховищ, що будуються в мирний
час. Місткість сховищ визначається наявністю вільних місць для їх
будівництва і приймається, як правило, від 50 до 300 чоловік.

В сховищах передбачаються: приміщення для укриття людей і
фільтровентиляційної установки; місця для розміщення баків з водою,
переносної печі і ємності з відходами; вхід і аварійний лаз (якщо
головний вхід розміщається в зоні завалу).

Для будівництва сховищ, які швидко зводяться, можуть бути використані
серійні елементи промислового і цивільного будівництва, інші
конструкції, а також спеціальні залізобетонні елементи і лісоматеріали.

Сховища, які швидко зводяться, оснащаються найпростішими засобами
забезпечення повітрям, водою, каналізацією, освітленням і зв’язком.

Пристосування під сховища ЦО приміщень існуючих будинків і споруд. Під
сховища можуть бути пристосовані:

– підвальні поверхи виробничих, допоміжних і адміністративно-побутових
будинків і споруд;

– окремо розташовані заглиблені споруди виробничого, господарського і
побутового призначення;

– пішохідні тунелі, вентиляційні галереї і тунелі, пустоти в великих
фундаментах та інші;

– підвали в жилих будинках.

Сховища, що обладнуються в пристосованих приміщеннях існуючих будинків і
споруд, повинні максимально задовольняти вимогам, які пред’явлені до
сховищ, що спеціально будуються. Ці сховища можуть бути з конструкціями
посилення із довговічних матеріалів (метал, залізобетон, цегли, каменю)
або із дерева.

Внутрішнє обладнання таких сховищ може бути промислового виробництва або
простішого типу, виготовлене силами місцевих об’єктів господарювання.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) – це споруди, які забезпечують захист
людей від дії іонізуючих випромінювань при радіоактивному зараженні
місцевості при неперервному перебуванні в них розрахункової кількості
людей на протязі 1-2 діб. В зоні можливих слабких руйнувань
протирадіаційні укриття (ПРУ) забезпечують також захист від обвалення
окремих елементів будинків, для чого їх несучі конструкції повинні бути
розраховані на тиск в фронті ударної хвилі повітря, що дорівнює 0,2
кг/см2.

Індивідуальні засоби захисту

Протигаз ГП-7 (ГП-7В) призначається для командного складу невоєнізованих
формувань ЦО, а також для особового складу, який працює з переговорними
апаратами. Протигаз ГП-7В дозволяє здійснювати приймання води в
зараженій атмосфері. Протигаз складається з фільтруючої коробки
поглинання з чохлом, шлему-маски, сумки, коробки з не запітнілими
плівками, утеплених манжет, спеціальної кришки для фляги і вкладишу.
Ріст шлему-маски підбирається за обміром параметрів голови:
вертикального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку
голови, щоки і підборіддя) і горизонтального (довжина замкнутої лінії,
яка проходить через лоб, скроні і потилицю). Результати вимірювань
закругляються до 0,5 см. По сумі двох вимірювань визначають типовий
розмір (ріст маски і номеру лямок наголовника з сторони кінців) лицевої
частини.

3. Медичний захист населення.

Медичний захист населення і територій охоплює цілу низку організаційних
заходів. Про них йдеться при підготовці відповідних фахівців. Нагальним
є питання індивідуального захисту та вміння застосовувати прийоми та
засоби медичної допомоги при виникненні таких потреб. Розглянемо
наступне питання:

Медичні засоби індивідуального захисту правила їх застосування

Медичний захист населення є складовою частиною комплексу медичних
заходів цивільної оборони. Він має за мету на основі прогнозування
можливої небезпеки для здоров’я людей попередити або послабити дію
факторів ураження на них іонізуючого випромінювання, отруйних речовин й
бактеріальних засобів шляхом проведення спеціальних профілактичних
заходів з застосуванням медичних засобів захисту, а також організації
санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

Застосування медичних засобів захисту може знизити або попередити вплив
на людей окремих факторів ураження надзвичайних ситуацій, особливо при
дії особового складу сил ЦО в осередках ураження (зараження). За певних
умов застосування цих засобів може підвищити ефективність інших способів
захисту (в ході розосередження і евакуації населення, при укритті у
захисних спорудах тощо).

Разом з тим, не можна орієнтуватися лише на один спосіб захисту, яким би
надійним він не був. У кожному конкретному випадку перевагу слід
надавати тому з них, який найбільш відповідає обстановці, що склалася.
Завдання полягає у тому, щоб підготувати і у випадку необхідності
застосувати будь-який або одночасно усі у комплексі способи захисту і
досягти тим самим якомога більш надійного захисту населення.

Медичні засоби захисту призначені для профілактики і надання допомоги
населенню, що потерпіло від надзвичайних ситуацій. За їх допомогою можна
урятувати життя більшій кількості людей, повністю попередити або значно
знизити розвиток уражень у них, підвищити стійкість організму людини до
ї дії ураження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними
засобами.

Для профілактики ураження сильнодіючими отруйними речовинами та надання
першої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях використовуються
табельні засоби – індивідуальна аптечка АІ-2 (та її аналоги),
індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 та індивідуальний
перев’язувальний пакет ІПП.

До медичних засобів захисту належать:

• радіозахисні препарати;

• засоби захисту від дії отруйних речовин – антидоти;

• протибактеріальні засоби (антибіотики, вакцини, сироватки тощо).

Радіозахисні препарати призначаються для профілактики уражень
іонізуючими випромінюваннями і послаблення проявів променевої хвороби.

Антидоти – специфічні протиотрути; використовуються для профілактики
ураження людей отруйними речовинами. У випадку їх раннього застосування
досягається високий ефект.

Протибактеріальні препарати – засоби профілактики інфекційних
захворювань.

Вказані вище медичні засоби захисту включаються в основному до аптечок
індивідуальних (АІ).

Вони містять препарати: радіозахисні – засоби №1 і 2; засіб, що
використовується при отруєнні фосфорорганічними речовинами (ФОР); засіб
проти блювоти; протибактеріальні засоби №1 і №2. Передбачено включення і
протибольового засобу. В АІ-2 мається інструкція щодо порядку
застосування медичних засобів.

До медичних засобів захисту відносяться: пакет перев’язувальний медичний
(ІПП), що складається із стерильної пов’язки для надання допомоги при
пораненнях і опіках; індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8),
призначений для надання само- і взаємодопомоги при ураженні отруйними
речовинами. За його допомогою проводять часткову спеціальну обробку
безпосередньо після ураження або сильнодіючими отруйними речовинами.

Профілактика ураження населення, надання першої медичної допомоги людям
в осередках ураження, а після цього і лікарської допомоги з
використанням усіх медичних засобів захисту покладаються на формування і
заклади медичної служби ЦО. У той же час враховується необхідність у
будь-якій складній обстановці надавати першу допомогу в осередках
ураження, як правило, у найкоротші строки, що вимірюються хвилинами.
Цього можна досягти лише при активній участі самого населення через
само- і взаємодопомогу. З урахуванням цього усе населення навчається
відповідним прийомам.

Слід відмітити, що якими б ефективними не були медичні засоби захисту,
все ж таки першорядного значення набуває попередження потрапляння
радіоактивних і отруйних речовин, а також бактеріальних засобів в
організм людини.

Застосування індивідуальних засобів медичного захисту попереджує
ураження людини, послаблює вплив на неї деяких факторів. Наприклад,
дотримування правил особистої гігієни і застосування антибактеріальних
засобів (антибіотиків, вакцин тощо) запобігає інфекційним захворюванням.

Своєчасно накладена на рану або місце опіку стерильна пов’язка – це не
лише надання медичної допомоги, але й засіб попередження ускладнень.

У першу чергу медичними засобами захисту забезпечуються особовий склад
формувань, робітники і службовці об’єктів, що розташовані в категорійних
містах, а також населення міст та інших населених пунктів, які
потрапляють у зони ураження хімічно небезпечних об’єктів та АЕС.

У другу чергу засобами медичного захисту забезпечується інше населення
категорійних міст, жителі населених пунктів, що розташовані у зонах
можливого руйнування і все населення міст та інших населених пунктів, на
території яких розташовані категорійні об’єкти народного господарства.

У третю чергу медичними засобами захисту забезпечується усе інше
населення, включаючи жителів сільських населених пунктів.

Медичні засоби захисту видаються населенню при загрозі виникнення
надзвичайних ситуацій, при цьому треба знати, хто і де їх буде
отримувати.

Після отримання аптечки необхідно перевірити її комплектність і вивчити
правила користування нею за інструкцією. Не рекомендується розкривати
аптечку без необхідності, перекладати і розкривати пенали з таблетками.
Не можна порушувати герметичність упаковки перев’язувального і
протихімічного пакетів.

Отримані медичні засоби зберігаються у населення до особливого
розпорядження керівництва цивільної оборони. Невикористані пакети і
аптечки здаються на склад у встановленому порядку. При загрозі
надзвичайних ситуацій медичні засоби індивідуального захисту повинні
завжди перебувати у готовності до використання у будь-яку хвилину.

Зберігання і підтримування у готовності медичних засобів захисту,
призначених для особового складу формувань, робітників і службовців,
інших категорій працюючого населення, учнів, студентів покладається на
керівників ЦО об’єктів, а для іншого населення – на начальників ЦО міст
і районів.

Медичні засоби захисту зберігаються як безпосередньо на об’єктах
господарської діяльності, так і на складах резерву у позаміській зоні.

Найважливішою вимогою, що ставиться до організації використання цих
засобів, є забезпечення можливості найшвидшого їх застосування у випадку
необхідності.

Для цього засоби, що зберігаються безпосередньо на об’єктах,
закріплюються за тими особами, для яких вони призначені, і повинні
знаходитися у постійний готовності до видачі у мінімально короткі строки
як у мирний час, при аваріях і катастрофах, так і при загрозі нападу
ворога.

Планами ЦО (плани дій у НС) визначений порядок видачі формуванням і
населенню медичних засобів захисту при введені відповідних ступенів
готовності ЦО. Разом з тим ці засоби можуть видаватися і до введення
певного ступеня готовності розпорядчим порядком у відповідності з
вказівками органів управляння з питань надзвичайних ситуацій та
цивільного захисту населення.

Пакет перев’язувальний медичний (ІПП) промисловістю випускається трьох
типів: індивідуальний, звичайний, першої допомоги з однією подушечкою і
першої допомоги з двома подушечками. Розрізняються вони за способом
упакування, кількістю подушечок і розмірами.

Індивідуальними перев’язувальний пакет складається з бинту, двох
ватно-марлевих подушечок, чохла і шпильки. Розкривши пакет, виймають
бинт і стерильні подушечки так, щоб не торкатися їх внутрішнього боку
руками. Подушечки накладаються внутрішньою стороною на поранену
поверхню, при наскрізних пораненнях – на вхідний і вихідний отвори і
прибинтовують, кінець бинту закріплюють шпилькою.

Аптечка індивідуальна (АІ-2). Практика показує, що при вивченні аптечки
індивідуальної вона повинна бути в руках у тих, хто вчиться. У ній
міститься набір медичних засобів, що розподілені по гніздах. Розмір
аптечки складає: 90х100х20 мм. Маса – 130 г.

Аптечка індивідуальна містить медичні засоби захисту і призначена для
надання допомоги, самодопомоги, взаємодопомоги при пораненнях і опіках
(для зняття болю) і попередження або послаблення уражень
фосфорорганічними отруйними речовинами, бактеріальними засобами і
радіоактивними речовинами.

Протибольовий засіб знаходиться у гнізді №1 і у шприца-тюбика. На наш
час це гніздо резервне. Шприц-тюбик застосовується при переломах,
значних ранах і опіках. При його застосуванні додержуються наступних
правил: правою рукою візьміться за корпус шприца-тюбика, а лівою – за
ребристий обідок корпусу; обертальним рухом правої руки поверніть корпус
проти годинникової стрілки; лівою рукою зніміть з голки ковпачок;
тримаючи, шприц-тюбик голкою догори, видушити з неї повітря до появи
першої краплі на кінчику голки; не торкаючись голкою руками, введіть її
у м’які тканини стегна або руки, у верхню частину сідниці і видушіть
вміст шприца-тюбика; не розтискаючи пальців витягніть голку; пришпиліть
шприц-тюбик до одягу на грудях. В екстрених випадках укол робити через
одяг. Засоби для попередження отруєння фосфорорганічними ОР (антидоти)
знаходиться у гнізді №2 у круглому пеналі червоного кольору. Приймають
його за сигналом аварії на хімічно небезпечному об’єкті або загрозі
хімічного зараження – 1 таблетку. Після цього одразу ж одягають
протигаз. При появі і наростанні ознак отруєння слід прийняти ще одну
таблетку. Повторно приймати препарат рекомендується не раніше, ніж через
5-6 годин.

Протибактеріальний засіб №1 розміщується у гнізді № 5 у двох однакових
чотиригранних пеналах без пофарбування. Приймати слід у випадку загрози
ураження бактеріальними засобами, при інфекційному захворюванні, а також
при пораненнях і опіках, Спочатку приймають вміст одного пеналу (одразу
5 таблеток), потім через 6 годин приймають вміст другого пеналу (також 5
таблеток).

Протибактеріальний засіб №2 знаходиться у гнізді №3 у великому круглому
пеналі без пофарбування. Використовувати його слід при шлунково-кишкових
розладах, що виникають після опромінення. У першу добу приймають 7
таблеток (за один прийом), а у наступні дві доби – по 4 таблетки.

Радіозахисний засіб №1 знаходиться у гнізді №4 у двох восьмигранних
пеналах рожевого кольору. Цей препарат приймається за сигналом “Аварія
на АЕС” і “Загроза радіоактивного зараження” по 6 таблеток за 30-40
хвилин до входу на територію, заражену радіоактивними речовинами або
одразу ж по отриманні розпорядження управління (відділу) з питань
надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (штабу ЦО). Якщо
тривалість перебування на території, зараженій радіоактивними
речовинами, перевищує 55 годин, прийняти вміст ще одного пеналу (6
таблеток) тому, що тривалість дії ліків – 5-6 діб.

Радіоактивний засіб №2 знаходиться у гнізді №6 у чотиригранному пеналі
білого кольору. Приймати його треба по одній таблетці щоденно протягом
10 днів після випадіння радіоактивних опадів при умові вживання в їжу
свіжого молока. У першу чергу препарат давати дітям.

Засіб проти блювоти знаходиться у гнізді №7 у круглому пеналі голубого
кольору. Одразу ж після опромінення, а також при появі нудоти, після
ударів голови рекомендується приймати по одній таблетці через 3-4
години.

У деяких випадках знадобиться приймати одночасно декілька медичних
засобів. Так, при перших ознаках гострої променевої хвороби окрім
профілактичного прийому радіозахисного засобу №1 і протибактеріального
засобу №2 у випадку появи нудоти приймається ще й засіб проти блювоти
(гніздо №7). А при загрозі виникнення осередків комбінованого ураження
фосфорорганічними отруйними речовинами і бактеріальними засобами виникає
необхідність прийому у профілактичних цілях антидоту проти ФОР і
протибактеріального засобу №1.

Можуть бути і інші варіанти прийому медичних засобів аптечки у
залежності від конкретної обстановки.

Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП–8) призначається для
обеззараження краплиннорідкими отруйними речовинами, що потрапили на
шкіру, одяг і спорядження.

Пакет складається із складного флакону з розчином для дегазації і
чотирьох ватно-марлевих тампонів. Коли необхідно, рідиною із флакону
змочуються тампони і у першу чергу притираються відкриті ділянки шкіри
(наприклад, кисті рук, обличчя), а потім краї коміру і манжети одягу,
засоби індивідуального захисту і спорядження. При обробці рідиною може
виникнути відчуття печії шкіри, яке швидко зникає і не впливає на
самопочуття і працездатність. Рідина пакету отруйна – вона не повинна
потрапити в очі. Рідина для дегазації здатна вбивати мікробів, тобто
володіє дегазуючими властивостями: пакет може використовуватись і при
зараженні бактеріальними засобами. Однак цільове його призначення – це
проведення часткової санітарної обробки при заражені отруйними
речовинами.

За відсутності індивідуального протихімічного пакету обеззаражувати
краплиннорідкі отруйні речовини можна побутовими хімічними засобами. Щоб
обробити шкіру дорослої людини, необхідно завчасно підготувати 1 л 3%-го
перекису водню і 30 г гідроокису натрію. Їх змішують безпосередньо перед
використанням. Гідроокис натрію можна замінити силікатним клеєм (150 г
клею на 1 л 3%-го перекису водню). Спосіб застосування такий самий, як і
рідини із протихімічного пакету. При поводженні з сухим натрієм треба
слідкувати, щоб він не потрапив в очі і на шкіру.

Крім медичних засобів індивідуального захисту у надзвичайних ситуаціях
не слід забувати про використання медичних засобів формувань (санітарних
дружин), медичних пунктів, фельдшерських пунктів та медичних кабінетів
підприємств, установ і організацій.

Література:

1. Адабашев И. И. Трагедия или гармония? Природа — машина — человек.
—М.: Мысль, 1973. —365 с.

2. Алтунін А. Т. Формирования гражданской обороны в борьбе со стихийными
бедствиями. –М., 1978.

3. Гражданская оборона: Учебник для вузов / Под ред. Д. И. Михайлика. —
М.: Высш. шк., 1986. — 207 с.

4. Губський А.І. Цивільна оборона. Для пед. Ін-тів. – Львів.,
„Ластівка”, 1995. – 216 с

5. Демиденко Г. П. Защита объектов народного хозяйства от оружия
массового поражения. – К., 1987.

6. Державний класифікатор НС / УДК НС – 019-2001.

7. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона.
Підручник /За ред. полковника В. С. Франчука. – Львів, Афіша, 2001. –
336 с.

8. Закон України „ Про цивільну оборону” – 1993 р.

9. Закон України від 14 січня 1998 р Про захист людини від впливу
іонізуючих випромінювань:.–К.,1998

10. Закон України „ Про захист населення і територій від надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру” 2000 рік.

11. Егоров П. Т. и др. Гражданская оборона: Учебник для вузов. –3-е
изд., перераб. — М.: Высш. шк., 1987. – 303 с.

12. Максимов М.Т., Оджагов Г.О. Радиоактивные загрязнения и их
измерения: Учеб. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. — М.:
Энергоатомиздат, 1989. — 304 с.

13. Мірошниченко М. Про землетруси в Україні // Надзвичайні ситуації
2004.

14. Мовчан Л. Повені – біда рукотворна // Надзвичайні ситуації. – 2003
С87.

15. Руководство по защите продовольствия находящегося в системе
госторговли от оружия массового поражения. – М.: 1984.

16. Руководство по организации и работе подвижного пункта питания,
продовольственного и вещевого снабжения. — М., 1984.

17. Смоляр В. І. Харчування в умовах радіонуклідного забруднення. — К.:
Здоров’я, Український червоний хрест, 1991. — 32 с.

18. Методика прогнозування масштабів зараження СДОР при аваріях на
хімічно -небезпечних об’єктах на транспорті. – К., Штаб ЦО України,
1992.

19. Стеблюк М. І. Цивільна оборона: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2003.
– 455 с.

20. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник . – Київ „ Центр
навчальної літератури”2004 р.

21. Шубин Е.П. Гражданская оборона . Учебное пособие – Москва,
1991.с75-121.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020