UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтатеворолеві стосунки в історії суспільного розвитку (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1449
Скачало222
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Статеворолеві стосунки в історії суспільного розвитку

 

В основі традиційної системи виховання, взагалі – соціалізації статі

лежить так званий первинний розподіл праці між чоловіком і жінкою. Саме

він визначив цілком різні умови існування представників різної статі,

закріпив за чоловіками право на „зовнішню” діяльність, на засвоєння

світу і панування над ним, а отже – на роль суб’єкту історії, а за

жінками – право на народження і виховання дітей, на влаштування дому і

побуту.

 

У первісних людей (унаслідок прямоходження і вивільнення передніх

кінцівок) відбулись суттєві зміни в життєдіяльності. Їх спосіб життя

став менше залежати від умов оточуючого середовища. Відбулись значні

фізіологічні зміни передовсім в організмі жінок. У них підвищилась

статева сприйнятність (рецептивність), щезла сезонна циклічність у

розмноженні, з’явилася здатність частіше вступати у статеві контакти.

Вони стали сексуально активнішими. Останнє слугувало тим фізіологічним

фактором, який зумовив стійкішу і тривалішу прив’язаність чоловіка до

жінки, на основі чого, за словами А. Г. і Г. К. Зайцевих (2002), саме в

нього (а не у жінки) стали проявлятися перші психологічні статеві

реакції (прообрази статевих почуттів). Первісна жінка скористалася

„чуттєвістю” чоловіка, щоб посилити його прив’язаність до себе. За зброю

вона вибрала свою сексуальну привабливість і статеву активність. Це

забезпечило їй головне – місце біля вогнища і певну частку здобичі для

себе і своїх дітей.

 

Зміни в способі життя первісної жінки позначились на фізіологічному

процесі народження дітей. Пересування на нижніх кінцівках призвело до

того, що її таз став вужчим. Це суттєво ускладнило пологовий процес:

дитина могла залишити утробу матері тільки з недорозвиненим черепом і

головним мозком. Вона народжувалася непристосованою до самостійного

існування і вимагала тривалої посиленої турботи батьків. Як відмітили Д.

Вільямс і Д. Бест (1986), свобода переміщення жінки була обмежена, тому

що їй завжди було необхідно доглядати за дітьми. Жінки не могли брати

участі в полюванні, оскільки воно не суміщалося з вигодовуванням дітей.

Мисливець мусив значну частину часу проводити поза межами стійла, чого

не могла дозволити жінка, яка зазвичай була або вагітною, або

годувальницею (годували до 4-х років). Тим самим потреба у відтворенні

населення остаточно виключила жінок з діяльності, що давала владу і

престиж. Таким чином, якщо вже жінка виявилась „прикутою до печери”,

логічним було зайнятись їй всіма іншими проблемами „печерного” побуту.

На противагу цьому, для полювання і війни вимагалась мобільність і сила,

що зробило їх основними заняттями чоловіків. Для суспільства загалом

також було бажаним, щоб такими небезпечними справами займались чоловіки,

а не жінки, оскільки втрата значної кількості плідниць загрожувала його

зникненням.

 

У первісних суспільствах знаряддями праці були дерев’яні списи, каміння

і, власне, руки людини. Оскільки добути багато їжі таким чином було

важко, люди жили невеликими групами, в середньому біля 50 осіб. Рівень

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ