UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРегулятивні операції у самовихованні (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5619
Скачало251
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Регулятивні операції у самовихованні

 

План

 

1. Загальна характеристика регулюючих процесів.

 

2. Склад саморегуляції діяльності та поведінки.

 

3.Вплив слава та волі на саморегулюючий процес.

 

4. Методи саморегуляції.

 

1. Загальна характеристика регулюючих процесів

 

Зміст знань людини про себе і ставлення до себе з початкових етапів

формування мають свій “вихід” через процес самореголювання й

самоорганізації особистістю своєї поведінки. Цей процес характеризується

специфічною активністю, спрямованою на співвіднесення поведінки

особистості з вимогами ситуації, очікуваннями інших людей, на

актуалізацію психологічних резервів відповідно до особливостей ситуації

спілкування, міжособистісної взаємодії. Обов'язковою рисою

самореголювання є постійне внутрішнє оцінювання протікання акту

поведінки, яке співвідноситься з прямим або передбачуваним оцінюванням

його іншими людьми в саморегулюванні виконує механізм самоконтролю.

 

Саморегуляція (від лат. regulare – приводити в порядок, налагоджувати) —

цілеспрямоване функціонування живих систем різних рівнів організації і

складності. Попри різноманіття видів виявлення саморегуляція має таку

структуру:

 

- прийнята суб'єктом ціль його активності,

 

- модель значущих умов діяльності,

 

- програма власних виконавчих дій,

 

- система критеріїв успішності діяльності,

 

- інформація про реально досягнуті результати,

 

- оцінка відповідності реальних результатів критеріям успіху,

 

- рішення про необхідність і характер коригування діяльності.

 

Дослідники особливостей перебігу діяльності (поведінки) вважають, що для

її вивчення й оптимізації необхідне цілісне уявлення про психологічні

закономірності будови регуляторних процесів, які забезпечують

ефективність довільних дій, поведінкових актів. Н. С. Лейтес,

досліджуючи цю проблему, застосував поняття активності й саморегуляції

для характеристики найзагальніших передумов діяльності, які мають у

своїй основі, зокрема, властивості типу нервової системи.

 

В. М. Русалов, С. О. Кошман зазначають, що в диференціальній

психофізіології склалося уявлення, згідно з яким формально-динамічні

особливості інтелектуальної поведінки людини можуть бути зведені до двох

найбільш загальних і відносно незалежних факторів — саморегуляції й

активності, а також підкреслюють необхідність вивчення природи і

механізмів становлення стійких індивідуальних відмінностей, у яких

відображаються докорінні властивості нервової системи людини.

 

Активність розглядається як система характеристик індивідуальної

поведінки, що відображає швидкісний, ергічний (внутрішнє прагнення

індивіда до напруженої діяльності) та варіаційний (тенденція до

різноманітності й новизни) її аспекти. Активність опосередковує перебіг

природно детермінованих властивостей нервової системи на психологічному

рівні, зокрема в темпераменті й загальній обдарованості, і виступає у

вигляді як внутрішніх процесів, так і зовнішніх проявів.

 

Саморегуляція визначається як один з універсальних принципів існування

організму, що здійснюється на різних рівнях його функціонування. Суть

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ