UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетод наочного навчання історії (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4342
Скачало349
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Метод наочного навчання історії

 

План

 

1. Застосування наочності на уроках історії як метод навчання.

 

2. Загальна характеристика учбових історичних карт.

 

3. Застосування на уроках учбових історичних карт.

 

4. Картосхеми, плани на місцевості, контурні карти.

 

1. Застосування наочності на уроках історії як метод навчання.

 

Як засвідчує практика, а також результати наукових досліджень наочність

відіграє велику роль в процесі засвоєння учнями знань. На підставі

безпосереднього сприйняття предметів або з допомогою зображень

(наочності) в процесі навчання в учнів формуються образні уявлення і

поняття про історичне минуле. Розглянемо класифікацію наочних засобів за

їх змістом. До неї входять:

 

- монументальна наочність: монументальні історичні пам`ятники минулого

та історичні місця;

 

- речові історичні джерела;

 

- спеціально виготовлена предметна наочність (макети, моделі,

реконструкції предметів побуту, праці);

 

- образотворча наочність (учбові картини, репродукції);

 

- умовно-графічна наочність (схематичні малюнка, історичні учбові карти,

аплікації, логічні схеми, графіки, діаграми, таблиці);

 

- технічні засоби навчання (учбові кінофільми, діафільми, відеофільми,

компакт-диски (аудіо і комп`ютерні).

 

Предметна наочність створює зразки справжніх історичних пам`ятників.

Вона дає можливість учням відчути колорит епох, “зануритися в історію”.

 

Важливе місце серед унаочнення займають учбові картини. Вони поділяються

на типологічні, культурно-історичні і такі, що відображають конкретні

події.

 

На уроці картина використовується з різною метою: як першопочаткове

джерело знання або як зорова опора в розповіді вчителя; як ілюстративне

доповнення розповіді або як засіб закріплення.

 

Для розкриття якого-небудь процесу демонструється відразу декілька

картин, наприклад, щоб показати зміну архітектурних пам`ятників в різні

періоди історії.

 

Послідовність роботи з картиною на уроці є такою:

 

1. Вчитель відкриває або вивішує картину в той момент, коли по ходу

пояснення підходить до опису того, що зображено на ній.

 

2. Дає учням час для ознайомлення з картиною.

 

3. Починає розповідь, вказує місце і час дії.

 

4. Дає загальний опис обстановки, на фоні якої розгортається дія.

 

5. Виділяє деталі і конкретні особливості.

 

6. На завершення робить загальний висновок, вказує на суттєві ознаки.

 

Можлива і така форма роботи. Вчитель показує картину, а учні називають

все, що на ній зображено; за завданням вчителя дають опис окремих

елементів і картини в цілому; придумують для зображення осіб слова та

інсценізують окремі сюжети картини; намагаються уявити, що було раніше

того моменту, який зображено на картині, або пізніше.

 

Учбові картини можна застосовувати і з метою закріплення і узагальнення

знань учнів.

 

Умовно-графічна наочність. Схематичний малюнок передає суттєві риси

предмета, сприяє формуванню понять. За його допомогою вчитель розкриває

явища в його логічній послідовності.

 

Для створення в учнів реалістичного образу у ряді випадків доцільним є

співставлення схематичного зображення з ілюстрацією або фотографією.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ