UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторіософська інтерпретація минулого й сучасного України (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1959
Скачало152
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Історіософська інтерпретація минулого й сучасного України

 

Україна: проблеми самоорганізації.: [В 2 т.] / В. Кремень, Д. Табачник,

В. Ткаченко. К.: Промінь, 2003 - Т. 1. Критика історичного досвіду. –

384 с. ; Т. 2. Десятиріччя суспільної трансформації. - 464 с.

 

Вихід двотомника „Україна: проблеми самоорганізації” на замовлення

Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою

соціально значущих видань є помітним явищем в сучасній науці і спонукає

до роздумів над актуальними проблемами суспільних процесів в країні за

роки її незалежності. Праця стала своєрідним підсумком десятирічного

творчого співробітництва авторів, які викладали свої погляди у

монографіях „Україна: альтернативи поступу” (1996 р.), „Україна: шлях до

себе” (1998 р.) та в інших публікаціях. У двотомнику продовжено період

дослідження, залучено низку нових вітчизняних і зарубіжних видань,

детальніше проаналізовано проблеми, про які раніше говорилося побіжно.

 

У першому томі осмислюється історичний досвід України з найдавніших

часів до проголошення незалежності. В другому критично аналізується

перше десятиріччя суспільної трансформації в новітніх тенденціях

світового розвитку. Позицію авторів щодо часового фактора в осмисленні

історії України влучно ілюструє винесений в епіграф вислів Августина

Блаженного: „Неточно висловлюються про три часи, коли кажуть: минуле,

сучасне й майбутнє; а було б точніше, здається, висловлюватися так:

сучасне минулого, сучасне майбутнього”.

 

В цілому праця „Україна: проблеми самоорганізації” є, на мою думку,

вдалою спробою заповнити прогалину, яка утворилася після визнання у нас

на початку 1990-х років історіософії як нової наукової дисципліни.

Формально вона увійшла в класифікатор ВАКу, але реальні дослідження, з

різних причин, припізнилися. У цьому контексті спільні роботи В.

Кременя, Д. Табачника й В. Ткаченка варто оцінювати як студії в площині

історіософських досліджень на конкретних матеріалах України. По суті,

підвалини вітчизняної історіософії лише закладаються і, зрозуміло, в

цілому проблема цієї галузі як дослідницького напряму залишається

актуальною. Це засвідчує і її громадсько-політичний контекст. Нинішня

історіософія України перебирає на себе, до певної міри, функцію

національної ідеї, а остання отримує шанс стати своєрідним „щоденним

референдумом” стосовно злободенних питань: ким ми були в минулому, ким є

сьогодні й ким прагнемо стати в майбутньому?

 

Було б прикро, якби в суспільстві не знайшлося сил, передусім в

інтелектуальній еліті, котрі постійно виносили б ці питання до дискусії.

Інакше це був би небезпечний симптом того, що національна еліта не

виконує притаманних їй функцій – будити національну свідомість. Більше

того – навіть роз’ятрювати національний сором заради стимулювання

здорових сил народу до активної життєвої позиції. Аналіз монографічного

дослідження „Україна: проблеми самоорганізації” засвідчує, що зазначені

проблеми поставлено. Автори викладають і своє бачення платформи задля

досягнення національного консенсусу: стосовно минулого – спільна слава і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ