UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБідність подорожнього, або Про соціальні проблеми країн-кандидатів до ЄС (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2534
Скачало248
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Бідність подорожнього, або Про соціальні проблеми країн-кандидатів до ЄС

 

Коли радянська перебудова таки прорубала в міцній огорожі

соціалістичного табору “вікно в Європу”, ніхто й гадки не мав, що біля

цього вікна зчиниться така тіснява. У вітрині “суспільства загального

добробуту” досвідчені європейські теслі, налякані перспективою братнього

єднання із “достроково звільненими” східноєвропейцями, досить швидко

облаштували кватирку Копенгагенських критеріїв, котра вийшла напрочуд

вузькою. Схоже, що дуже багатьом, аби протиснутися крізь неї, випало

суттєво розвантажити кишені, а декому й роздягтися зовсім.

 

Вже стало традицією: кожний новий український уряд починає з урочистої

присяги на вірність європейському вибору. Однак, з поваги до свого

громадянина, Україна мала б давно визначитися щодо реалістичного

сценарію можливих супутніх соціальних змін. Завжди краще заздалегідь

знати справжню ціну вступних іспитів до будь-якого інтеграційного

інтернату і хоча б приблизну кількість співгромадян, котрі матимуть

заплатити за всенародний квиток у “край, що називається рай”.

 

“Інтелектуальні стрибки” з чужою жердиною

 

Ринкова і демократична трансформація є складним інтелектуальним

завданням, що потребує і якісно нового рівня менеджерського мислення, і

нової глибини розуміння реальних суспільних процесів, реальних інтересів

людей та їх реальної готовності до радикальної зміни усталених

стереотипів суспільної поведінки. Європеїзація у її реалістичному

розумінні – це спроба рецепції напрацьованих механізмів цивілізованого

міжособистістного спілкування, сприйняття правової, економічної і

соціальної моделі збалансованого і комплексного регулювання суспільних

відносин. Це є своєрідним історичним шансом “великого інтелектуального

стрибка”, однак водночас це створює небезпеку розчинення у незбагненній

суміші тлумачень і уривків чужих державотворчих (чи державоруйнівних!)

думок.

 

Як цілком слушно зауважує довідчений фахівець з проблем

науково-технічного розвитку М. Бернхофер, інформаційне суспільство

продукує за все коротші проміжки часу все більші масиви даних. До

розряду нових словоутворень епохи належить і термін “кладовище даних”

(“Datenfridhoefe”). Щоб запобігти “омертвінню інформації” і здолати шлях

до суспільства знань, видається необхідною нова “культура запитання”,

котра буде готовою тримати відкритими свої критерії і припускати

протиріччя: запитання, що ставляться до запитань [2].

 

Нагромаджені молодим українським європеїзмом “кладовища даних” вже

досить давно тривожать уяву наших співвітчизників, пропонуючи панораму

потужних покладів строкатої інформації. Не бракує і тлустих “рецептурних

довідників” та числених рекомендацій щодо швидкого лікування “застарілих

тоталітарних” хвороб. Однак перед молодими пострадянськими демократіями

постають все нові й нові запитання. За таких умов здатність самостійно і

прискіпливо ставити “запитання до запитань” набуває виняткового

значення. Тим більше, що імпортовані рецепти і поради досвідчених

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ