UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонфліктність пострадянської етнічної ідентифікації (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2283
Скачало320
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Конфліктність пострадянської етнічної ідентифікації

 

Національно-етнічна диференціація й ідентичність є соціальною

реальністю, але вона не лишається сталою: національні почуття, що

єднають людей у певні групи, амбівалентні. Водночас інтенсивність цих

почуттів багато в чому залежить від політики, ступеня її відкритості

стосовно інших народів, або навпаки – від міри концентрації уваги на

власних проблемах та пошуках зовнішнього ворога, котрий нібито несе

відповідальність за негаразди якоїсь соціальної спільноти. За певних

умов (системна криза суспільства, розпад державності тощо) відбувається

політизація етнічності, яка може використовуватися окремими політичними

силами як інструмент досягнення власних цілей. Тобто виникає феномен, що

одержав у науковій літературі назву “етнополітична мобілізація”.

 

Конфліктні параметри етнополітичної мобілізації

 

Поняття “мобілізація” широко використовується в соціології суспільних

рухів, у політичній лексиці тощо. Цей термін підкреслює, насамперед,

активний раціональний початок руху. К. Дженкінс, узагальнюючи тлумачення

цієї категорії, визначає мобілізацію як “процес, за допомогою якого

група одержує і використовує ресурси для досягнення поставлених цілей”.

Аналіз процесу мобілізації, за К. Дженкінсом, містить такі складові: 1)

виявлення ресурсів, що є в розпорядженні групи до початку процесу

мобілізації; 2) аналіз процесу використання цих ресурсів; 3) аналіз

неможливості збільшити ресурси за рахунок джерел, що перебувають під

контролем групи [1].

 

Отже, можна запропонувати таке визначення: етнополітична мобілізація –

це процес, за допомогою якого група, що належить до однієї етнічної

категорії, у боротьбі за політичну владу і лідерство з членами інших

етнічних груп або з державою маніпулює етнічними звичаями, міфами,

символами в політичних цілях, використовуючи їх як головний ресурс для

того, щоб знайти спільну ідентичність і політичну організацію групи [2].

 

 

Перший компонент у структурі етнічної мобілізації може бути позначений,

як “заклик”. Інакше кажучи, це внутрішній ресурс мобілізації. У свою

чергу, процес реалізації внутрішніх ресурсів включає такі етапи:

 

1. Конструювання і мобілізація “народності”;

 

2. Політизація етнічної спадщини;

 

3. “Етнічне очищення”.

 

Перший є відтворенням інтелектуалами, що належать до етносу, традицій,

звичаїв, мови, популяризацію їх заради відновлення етнічної

ідентичності. Наприклад, на думку багатьох дослідників, “ленінська

національна політика” радянської держави створювала передумови для

проходження цього етапу народами колишнього СРСР. Крім того, вона

нав’язувала етнічність.

 

Відповідно до позиції Ж. де Воса, етнічність – це форма ідентифікації,

звернена в минуле, що втілюється в культурній традиції даної групи [3].

Знаходячи етнічну ідентичність, індивід, таким чином, знаходить і

культурно-історичну пам’ять, історичні корені, зв’язок із традицією,

відчуття наступності між поколіннями.

 

Слідом за відомим політологом С. Гоффманом, підкреслимо, що національну

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ