UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГенрік Ібсен (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4755
Скачало660
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На Тему:

 

ГЕНРІК ІБСЕН

 

 

ГЕНРІК ІБСЕН

 

(1828—1906).

 

В історії західноєвропейської «нової драми» норвезькому письменнику

Генріку Ібсену по праву належить роль новатора та першопрохідця. Його

творчість стикається з багатьма літературними напрямами, але не

вкладається в межі жодного з них. У 60-х роках XIX століття Г. Ібсен

починав як романтик, у 70-х став одним із визнаних європейських

письменників-реалістів, а символіка його п'єс 90-х років зближувала

Ібсена з символістами та неоромантиками кінця століття.

 

Генрік Ібсен народився в 1828 році в невеличкому норвезькому містечку

Шиєні. Із шістнадцяти років юнак був вимушений працювати учнем аптекаря

— саме тоді він починає писати вірші в сентиментально-романтичному дусі.

Революційні потрясіння 1848 року в Європі впливають і на нього: Ібсен

створює свою першу бунтарсько-романтичну п'єсу «Катіліна» (1849). У 1850

році він переїздить до Кристіанії (сучасне Осло) і стає професійним

літератором.

 

У цей час Г. Ібсен пише кілька п'єс, переважно в

національно-романтичному дусі. Із кінця 1851 до 1857 року він керує

першим норвезьким національним театром, заснованим у Бергені й

послідовно виступає за відродження національного мистецтва. З часом

драматурга запрошують очолити «Норвезький театр» у Кристіанії, і тут у

першій половині 60-х років створюються і набувають сценічного втілення

перші значні твори Ібсена.

 

У той час у норвезькій літературі панувала так звана національна

романтика. Але Ібсен був переконаний, що «не дріб'язкове копіювання сцен

побуту» робить письменника національним, а «той особливий тон», що

несеться «назустріч нам із рідних гір і з долин... але насамперед — із

глибини нашої власної душі». Ще 1857 року Ібсен так визначив своє творче

завдання — зробити драму серйозною, примусити глядача мислити разом із

автором і героями, перетворивши його на «співавтора драматурга».

 

У драмі не повинні боротися ідеї, бо цього не буває в дійсності, і,

треба показувати «зіткнення людей, життєві конфлікти, у яких, як у

коконах, глибоко приховані ідеї, що борються, гинуть або перемагають».

 

Прагнучи уникнути фальшивої романтичної піднесеності й знайти більш

твердий грунт для своєї творчості, письменник звернувся до історичного

минулого своєї країни і створив дві п'єси: побудовану на матеріалі

давніх саг драму «Воїни у Хельгеланді» (1857) і народно-історична драму

«Боротьба за престол» (1863). У віршованій п'єсі «Комедія любові» (1862)

Ібсен ущипливо висміяв романтичні ілюзії, вважаючи більш прийнятним світ

тверезої практики. Розчарування Ібсена в національній романтиці, що

посилилося наприкінці 50-х років, було пов'язане і з його зневірою у

всіх сферах норвезького суспільного життя. Для нього стає ненависним не

лише дріб'язкове міщанське існування, але й брехливість піднесених фраз,

демагогічні гасла, які проголошуються на сторінках газет і в народних

зібраннях.

 

Утім, життя Ібсена стає все тяжчим. Він бідує, і справжнім порятунком

виявляється одержана за допомогою драматурга Б.Бйорнсона стипендія на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ