UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГійом Аполлінер (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6414
Скачало898
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

НА ТЕМУ:

 

ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР

 

ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР

 

(1880—1918)

 

На початку XX століття французька поезія почала розширювати коло своїх

художніх пошуків. Гійом Аполлінер, як у фокусі, зібрав художні імпульси,

що йшли з минулого, і багато в чому визначив розвиток французької поезії

на десятиріччя вперед.

 

Справжнє ім'я поета — Вільгельм Аполінарій Костровецький. Народився він

у Римі в 1880 році, його рідними мовами були польська та італійська, а

французьку він опанував у монастирських школах на півдні Франції.

Творчість Аполлінера спиралася на традиції французького фольклору,

поезію Ф. Війона та лірику доби Відродження. Поет був прихильником

творчості французьких романтиків, а також поетів межі століть — П.

Верлена, А. Рембо, С. Малларме.

 

Творчий дебют Г. Аполлінера відбувся на початку століття. Його перші,

доволі традиційні поетичні спроби («Рейнські вірші») були навіяні

любовними захопленнями під час мандрівки Німеччиною в 1901 —1902 роках.

Зв'язок із романтичною і символістською традицією тут посилюється

глибоким емоційним сприйняттям німецького фольклору й образів

романтичної поезії, засвоєнням тем і ритмів німецької народної пісні

(«Дзвони», «Ніч на Рейні»). Відчуваються у творчості Аполлінера й

слов'янські джерела, яким поет завжди надавав великого значення.

Використовуючи образ Лорелеї, створений К. Брентано і підхоплений іншими

німецькими романтиками, в тому числі Г. Гейне, поет посилює його

виразність, драматизує вірш, надає йому динамізму.

 

Надалі традиційність все більше витісняється поетичними новаціями:

конкретністю безпосереднього вираження, прозаїзацією вірша, розмовним

ритмом, відсутністю розділових знаків. Аполлінер досконало опановує

верлібр (вільний вірш) — систему віршування, що з'явилася у французькій

поезії наприкінці XIX століття. Верлібр позбавлений звичних ознак

поетичного твору: рими, суворого ритму та поділу на строфи. Для верлібру

характерні рядки різної довжини, різні дво- і трискладові стопи, ритм

може мати перебої.

 

Ім'я Аполлінера дослідники пов’язують із кубізмом у літературі, іноді

поєднуючи це явище з літературним футуризмом і називаючи кубофутуризмом.

У творчості Аполлінера виявилися властиві кубізмові особливості, і перш

за все, симультанізм (від фр. Simulitaine — «одночасний») — схильність

до одночасного зображення в одній площині різнорідних об'єктів,

віддалених, не пов'язаних між собою образів, мотивів, переживань і

вражень. Наслідуючи поетів кінця минулого століття, Аполлінер вважав, що

магістральний шлях розвитку призводить до створення синтезу мистецтв —

музики, живопису та літератури.

 

До своєї першої великої поетичної збірки «Алкоголі. Вірші 1898—1913 рр.»

(1913) Аполлінер включив вірші, створені в різні часи, у тому числі

«рейнські». Вільні вірші тут стоять поряд із віршами з традиційними

розмірами. На час видання збірки Аполлінер зовсім відмовився від

пунктуації як засобу регулювання ритму вірша. Поет вважав, що читач має

сам відчути ритм, емоційну виразність вірша й створити його синтаксичний

та інтонаційний малюнок.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ