UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМоріс Метерлінк (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4369
Скачало850
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

На тему:

 

МОРІС МЕТЕРЛІНК

 

 

МОРІС МЕТЕРЛІНК

 

(1862—1949)

 

Бельгійський поет і драматург Моріс Метерлінк, лауреат Нобелівської

премії (1912), залишив яскравий слід в історії європейської драматургії.

Метерлінк, подібно до Ібсена чи Стріндберга, був справжнім

першовідкривачем у царині «нової драми», визначним теоретиком і

драматургом європейського символістського театру.

 

М. Метерлінк народився і провів дитинство в бельгійському місті Генті.

Згодом, за наполяганням батька, юнак їде до Парижа — вивчати право, і

там захоплюється творчістю поетів-символістів. У 1889 році Метерліик

випускає у своїй збірку віршів «Теплиці» і першу свою п'єсу «Принцеса

Мален». Рання драматургія Метерлінка базувалася на естетичній теорії,

яку він виклав у книзі «Скарби смиренних» (1896), зокрема в есе

«Трагічне щоденного життя». У ньому письменник виклав основні принципи

символістської «нової драми», а також дав назву своєму театру — «театр

статичний», або «театр мовчання».

 

Полемізуючи з традиційним поглядом на природу трагічного як на вічний

розлад між пристрастю й обов'язком, Метерлінк вбачає сутність трагічного

в «трагізмі повсякденності», в «самому факті життя». Завдання драматурга

— зображувати не виняткові події, де все вирішує випадок, а душевне

життя людини, яка прагне до вищих сфер буття. Для спілкування з «вищою

духовною сферою», як і для істинного спілкування людей між собою, слід

оволодіти мистецтвом мовчання, навчитися вступати в «нечутний»,

внутрішній діалог один із одним (принцип «другого діалогу» в «театрі

мовчання»). Як і для інших творців «нової драми», внутрішня дія, яка

розкриває стан душі, для Метерлінка важливіша за дію зовнішню, яка

фіксує поведінку та вчинки людини.

 

У своїх п'єсах-казках Метерлінк говорить про явища буденності, про те,

що сам він постійно називав трагізмом повсякденного життя. Матеріальні

сили набувають у нього духовного змісту, перетворюються на фатум а люди

— на-ляльок, маріонеток. Вони говорять нечіткою мовою, дерев'яніють у

вимушеній нерухомості. Дія відбувається в умовному місці, якийсь замок,

ліс, острів, берег вулиця тощо. Немає й ознак часу, умовними є

декорації відсутні деталі побуту; можна сказати, що немає у драмі й

самої дії. Персонажі стають уособленням настроїв і почуттів, символами

страху, сподівань, передчуттів, безнадії, зневіри. Людина зробить порух

— і це означає, що невидима рука смикнула маріонетку за ниточку.

 

На перший план виступають поняття підтексту і настрою. Г. Ібсен вже

використовував ці елементи нової драматургічної техніки, але в нього

вони стоять поряд із старими прийомами — відкритим діалогом,

сповідальними монологами, гострими сюжетними перипетіями. Нові прийоми

драматургічного письма Метерлінк відокремив, надавши їм абсолютного

значення.

 

У Ібсена діалог болісно роздвоєний - люди в нього думають одне, а

говорити повинні інше. Вони приховують від співрозмовника свої справжні

почуття і наміри. Для Ібсена підтекст — ознака вимушеної нещирості

людських стосунків. На словах герої репрезентують себе людьми

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ