UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХорхе Луїс Борхес (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3389
Скачало358
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

НА ТЕМУ:

 

ХОРХЕ ЛУЇС БОРХЕС

 

 

ХОРХЕ ЛУЇС БОРХЕС

 

(1899—1986)

 

Хорхе Луїс Борхес — одна з легендарних особистостей сучасного

літературного світу. Тільки звичайне перерахування премій, нагород і

титулів займе багато рядків: Коммендаторе Італійської Республіки,

Командор ордена Почесного легіону «За заслуги в літературі і мистецтві»,

Кавалер ордена Британської імперії «За видатні заслуги» та іспанського

ордена «Хрест Альфонсо Мудрого», доктор Сорбонни, Оксфордского й

Колумбійського університетів, лауреат премії Сервантеса. Усюди його

перекладають, вивчають, цитують. Однак Борхеса не тільки звеличують, але

й знецінюють. У минулому він нерідко робив журналістам реакційні заяви

на різні злободенні питання. Почувалася в цьому якась нарочитість

(епатаж і настирлива ексцентричність), бажання шокувати активну передову

суспільну думку Латинської Америки. Позиція Борхеса викликала

здивування, суперечки, а то й заперечення з боку таких письменників, як

Пабло Неруда, Габріель Гарсіа Марксе, Хуліо Кортасар, Мігель Отеро

Сільва, проте вони завжди відгукувалися про Борхеса як про майстра і

зачинателя нової латиноамериканської прози.

 

Хорхе Луїс Борхес народився в Аргентині, але юність провів у Європі,

куди його батько, професійний юрист, згодом професор психології, виїхав

напередодні Першої світової війни на тривале лікування. Саме батько

прищепив синові любов до англомовної літератури; цією мовою Борхес

володів чудово: у 8 років було надруковано його переклад казки О.

Вайльда «Щасливий принц». Згодом Борхес перекладав Кіплінга, Фолкнера,

Джойса, В. Вульф. Крім англійської, він володів французькою,

італійською, португальською, латиною. Після виходу на пенсію батька

Борхеса родина виїхала до Швейцарії, а в 1919році переїздить до Мадрида.

Вірші й переклади молодого Борхеса друкуються в модерністських журналах.

На самому початку 20-х років Борхес зблизився з гуртком молодих

іспанських літераторів, що назвали себе «альтруїстами», котрі належали

до літературної течії, проголосивши, що метафора — головний елемент,

основа й мета поезії; все це відбилось на подальшій творчості

письменника. Борхес тоді сповідував примарну, але палку революційність.

Після повернення до Аргентини в 1921 років він примикає до лідерів

місцевого абстракціоністського руху, випускає кілька збірок віршів у

дусі усе того ж альтруїзму. А потім його творчий шлях зробив крутий

поворот, очевидно, викликаний різкою зміною суспільного клімату в

Аргентині. З державним переворотом 1930 років скінчилося ліберальне

правління партії радикалів і почалася важка ера боротьби з фашистськими

тенденціями в політичному житті країни. У цих умовах абстракціоністське

експериментування висихає, Борхес з 1930 року зовсім залишає поезію, до

якої повернеться лише в 60-ті роки, коли стане перед читачем зовсім

іншим поетом, який остаточно порвав з авангардизмом. Після декількох

років мовчання він з 1935 року починає одну за одною видавати свої

прозаїчні книги:« Всесвітня історія безчестя» (Ш5), «Історія вічності»

(1936), «Вимнсли» (19440 «Алеф» (1949), «Нові розслідування» ( 1952)

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ