UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАналіз національного характеру українського народу (І. Мірчук, Я. Ярема) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1597
Скачало286
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Аналіз національного характеру українського народу (І. Мірчук, Я. Ярема)

 

Специфіка української науки в Західних регіонах України між двома

світовими війнами полягала в тому, що вона розвивалася далі як при

Науковому Товаристві ім. Шевченка у Львові, так і в еміграційних

центрах, переважно в Чехословаччині — Прага, Подєбради, менше — у

Варшаві, Берліні й Парижі. Найсприятливіші умови було створено в

Чехословаччині. З ініціативи президента республіки, відомого вченого

професора Томаша Масарика в 1921 році на урядовому рівні розробили план

розбудови еміграції, який полягав у створенні суто українських або

російських чи білоруських наукових, культурницьких, навчальних установ,

закладів і товариств.

 

Центром української еміграції стали Прага та курортне містечко

Подєбради. У Празі в 1921 році було відкрито Український вільний

університет і в 1923 році Український високий педагогічний інститут ім.

М. Драгоманова, у Подєбрадах 22 квітня 1922 році почала діяти Українська

господарська академія.

 

Коли у Львові та Чернівцях скасували українські кафедри, а в Радянській

Україні університети перетворили на інститути народної освіти,

Український вільний університет у Празі залишився єдиним українським

університетом у світі.

 

Західноукраїнські вчені — І. Мірчук, Я. Ярема та інші — активно

співпрацювали з вищими українськими науковими установами Праги. Основну

увагу вони приділяли вивченню й висвітленню українського світогляду та

духовності.

 

Цікавим, на наш погляд, є науковий доробок західноукраїнського вченого

Івана Мірчука (1891—1961 pp.) в царині етнопсихології. І. Мірчук родом

із Стрия, в 1914 році закінчив Віденський університет. З 1921 року

працював в Українському вільному університеті, а з 1946 — став його

ректором. Мірчук — дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка (з

1938 р.) і директор його Історично-Філософічної секції (з 1947 р.),

член-кореспондент Баварської Академії Наук (з 1949 p.).

 

Аналізуючи філософські твори видатних учених, Мірчук дійшов висновку, що

кожна філософія має національний характер, свої завдання, що, можливо,

не завжди чітко виступають у формі остаточно зафіксованих понять, одначе

інстинктивно відчуваються кожним її представником.

 

Вивчаючи твори Г. Сковороди, П. Лодія, аналізуючи

філософсько-педагогічну діяльність Києво-Могилянської Академії, Мірчук

акцентує увагу на відображенні народного духу українців. На його думку,

суб'єктивні елементи, що знаходять свій вияв у філософії, залежать не

тільки від їхнього логічно-систематичного розвитку й матеріальної та

духовної організації автора, але вони зумовлені також його належністю до

народу й раси.

 

Українська філософія (так само, як російська, польська або чеська) на

противагу західноєвропейському мисленню — це філософія життя, її мета,

на думку Мірчука, пошук життєвої правди, її суть ніколи не знаходить

свого вислову в чистій абстракції, а прагне виявитися практично в

чуттєво-релігійному наставлянні життя, в етичному ладі, в трактуванні

світових подій. Якраз ці чинники приносять із собою сильніший зв'язок із

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ