UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДослідження етнопсихологічних феноменів західноукраїнськими вченими. Вивчення психології «народного духу» західноукраїнськими етнографами (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3218
Скачало329
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Дослідження етнопсихологічних феноменів західноукраїнськими вченими.

Вивчення психології «народного духу» західноукраїнськими етнографами

 

Створення спеціальної дисципліни — «психології народів» — було

проголошено в 1860 році німецькими вченими М. Лацарусом і Г. Штейнталем.

Вони взяли за основу «дух народу», як певну таємничу субстанцію, яка

залишається незмінною за різних обставин і забезпечує єдність

національного характеру попри всі індивідуальні відмінності. Зміст

«народного духу», на думку основоположників «психології народів», можна

розкрити шляхом порівняльного вивчення мови, міфології, моралі,

культури. Ці ідеї розвинув у «психології народів» німецький учений

Вільгельм Вундт. 10-томна «Психологія народів» Вундта (1900—1920), якій

він присвятив останні 20 років свого життя, є унікальною працею в цій

галузі знань, вона закріплює право на існування національної психології,

як продовження та поглиблення індивідуальної психології. Вундт вважає,

що «в різних формах духовного спілкування, а особливо в розвиткові мови,

міфу та звичаїв, ми натрапляємо на такі види духовного зв'язку і

взаємодії, які, хоча й різняться в дуже суттєвих аспектах від зв'язку

утворень в індивідуальній свідомості, проте мають не меншу, ніж ця

остання, реальність»1.

 

Тому зв'язок уявлень і почуттів у межах певного суспільства Вундт

називає «колективною свідомістю», а загальні напрями волі — «колективною

волею». Проте перехід до «колективної свідомості», «колективних

уявлень», «колективної волі» та інших ознак колективності, являючи собою

предмет «психології народів», став лише переходом до абстрактної

соціальності. Від неї було легко зробити крок у бік таких атрибутів

колективності, які споконвічно властиві народові, адже їх можна знайти

на ранніх щаблях його розвитку. Тому «психологія народів» почала

перетворюватися на «етнічну психологію», або «психологію історичну».

 

Етнопсихологія — наука, яка вивчає особливості психічного складу й

поведінки людей, що визначаються їхньою національною належністю або

етнічною спільністю, а також традиціями, які формувалися історично.

Етнопсихологія — наука міждисциплінарна, тобто така, що ґрунтується на

стикові багатьох наук, і визначає етнічні особливості психіки людей,

їхнє національне буття, національний характер, етнічні особливості

психофізіології, когнітивних процесів, пам'яті, емоцій, виховання,

особливості соціалізації особистості, екологічну, землеробську та

промислово-технічну культуру, віру, політику, соціо-психологічну систему

державотворення й міжнародних форм спілкування.

 

В зарубіжній етнопсихології пропонується чимало інших визначень даного

предмета, при цьому більшість дослідників виходить з того, що люди, які

належать до однієї нації, мають окремі особливості, характерні для всіх

представників цієї нації і не характерні для іншої. Багато авторів

звертають увагу на певну двозначність термінів, які використовуються в

етнопсихології, зокрема терміна «національний характер»: «в літературі

інколи робиться ставка на аналіз колективу в цілому (його «душі»,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ