UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПсихологічні ідеї в теоретичній і художній творчості І. Франка (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2139
Скачало261
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Психологічні ідеї в теоретичній і художній творчості І. Франка

 

В багатогранній спадщині Франка значне місце посідають психологічні

ідеї, які були тісно пов'язані з його різнобічною діяльністю і являли

собою невід'ємну частину його наукового світогляду, літературознавчих і

педагогічних поглядів. Франко як мислитель, учений і письменник виявив

досить велику обізнаність у багатьох питаннях філософсько-психологічного

характеру, загальної психології та особливо психології художньої

творчості. Він ґрунтовно вивчав новітні течії в психології, критично їх

переробляв, вирішуючи ті чи інші психологічні питання.

 

Іван Франко усвідомлював, що без знання психології людини неможливо

створити яскраві образи (типи людей). Тому він надавав великого значення

науковим психологічним знанням, вони допомагали йому в художній

творчості й літературній критиці, а також у громадській діяльності.

 

Під психологією Франко розумів науку про людську душу, яка розглядає всі

духовні функції людини, але не формально, як логіка, а беручи до уваги

їхній зміст, причини, процес і наслідок. На думку Франка, психіка,

свідомість людини розвивалися поступово. Про це йдеться у статті «Мислі

про еволюцію в історії людськості». Аналізуючи перші «зав'язки

суспільного життя», Франко дійшов висновку, що найбільшу користь для

життя «в чередах і громадах» принесло «вироблення бесіди». «Бесіда» дала

поштовх до розвитку мислення, пам'яті і взагалі найвищих духовних

здібностей людини, котрі й надали їй остаточну перевагу над природою в

боротьбі за існування.

 

Для Франка надзвичайно важливим питанням психології стало питання про

особистість, про «людину в цілому», її характер та інші психологічні

властивості, питання про умови формування особистості, створення різних

типів людей, які доводиться письменникові змальовувати у своїх творах.

 

Поняття особистості було вагомим для Франка також як питання, пов'язане

з вихованням дітей. У своїх художніх творах («Грицева шкільна наука»,

«Отець-гуморист», «Олівець» та ін.) Франко виявив себе прекрасним

знавцем психології дитинства та юнацтва, дав глибокий аналіз тих умов,

за яких формуються особистість, той чи інший тип дитини, її характер,

здібності тощо.

 

Людину Франко розумів передусім як соціальну істоту, характер якої

залежить від умов суспільного буття, в яких вона живе, виховується і

працює як член суспільства. Кожна людина є насамперед дитиною певного

часу, певного народу, вихованою на певних поняттях і поглядах, від

впливів яких ще нікому у світі не вдалося увільнитися.

 

Франко зазначав, що для нього самого, як письменника, було приємною

річчю «малювати ті спеціальні логіки та психології» різних людей,

зважаючи на оточення, в якому людина виховується, формує свою

особистість, реагуючи на громадські впливи, що спонукають людину «до

такого, а не іншого ділання». Особливо яскраво Франкові вдалося

відобразити свої погляди на роль соціального оточення й виховання у

формуванні основних рис особистості в оповіданнях про дітей. Він

показав, що за сприятливих умов виховання розвиваються найкращі риси

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ