UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПсихологічні надбання представників Львівсько-варшавської філософської школи (В. Вітвіцький, М. Кройц) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1536
Скачало236
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Психологічні надбання представників Львівсько-варшавської філософської

школи (В. Вітвіцький, М. Кройц)

 

Видатними представниками школи Твардовського, які плідно працювали в

царині психології, були такі вчені, як Владислав Вітвіцький та Мечислав

Кройц.

 

В. Вітвіцький (1878—1948 pp.) був надзвичайно обдарованою людиною. Йому

вдалося свій талант виявити як у психології, філософії, так і в

мистецтві. Дитинство, шкільні та юнацькі роки В. Вітвіцького пройшли у

Львові. У Львівському університеті одночасно з природничими науками

Вітвіцький вивчає основи малярства. Під впливом К. Твардовського

зосереджується також на філософії. Ступінь доктора Вітвіцький здобув у

1900 році за працю «Психологічний аналіз амбіцій». На підставі роботи

«Психологічний аналіз проявів волі» Владислав Вітвіцький почав викладати

психологію у Львівському університеті. В 1919—1948 роках керував

кафедрою загальної психології у Варшавському університеті.

 

Вітвіцький залишив після себе значний науковий доробок, написав багато

праць, статей у галузі філософії, психології, етики, історії й теорії

мистецтва, декілька праць з перспективи і художньої анатомії.

 

Науковим досягненням Вітвіцького стала теорія кратизму (від гр. ?????? —

сила), яка в багатьох пунктах збігалася з поглядами Альфреда Адлера. В

основі цієї теорії лежала думка про те, що в людини існує інстинктивне

прагнення до міцності, яке розвиває чотири основні емоційні положення й

форми компенсації: схильність до підвищення чи пониження, яка спрямована

на інших або на самого себе. З цих основних схильностей Вітвіцький

виводить різноманітні емоційні стосунки між людьми, які формуються на

основі почуття спільності (повага, честь, захоплення, любов, дружба) чи

навпаки — боротьби (зневага, ненависть, гордування, заздрість). Теорію

кратизму Вітвіцький застосував також під час вивчення питань художньої

творчості й реакції на твори мистецтва.

 

Великий вплив на світогляд В. Вітвіцького мав феноменалізм, який у свою

чергу приводив до тієї чи іншої форми агностицизму. Вітвіцький,

відстоюючи принципи емпіризму у психології, так характеризував свої

розуміння чуттєво даного. Безпосередньо даним, за В. Вітвіцьким, є не

зовнішній світ, а суб'єктивний, внутрішній світ, у якому конструюється

внутрішній предмет сприйняття. Існування зовнішнього ми сприймаємо як

допоміжну конструкцію, тобто як гіпотетичне твердження. Звідси

випливають висновки, які стосуються характеру наукового пізнання. На

думку Вітвіцького, фізика будує об'єктивний світ, виходячи із

властивостей, відомих нам із суб'єктивного досвіду, зокрема насолоди,

болю. Тому поняття, що виражають геометрично-механічні властивості і

явища, він трактує як засоби, які полегшують розрахунки, пов'язують

зовні несхожі факти, полегшують роботу розуму та уяви, але не як

відображення реальних, дійсних елементів світу.

 

В. Вітвіцький, будучи прихильником позитивістської емпіричної

психології, визнає існування душі як суб'єкта психічної діяльності. Але

питання безсмертя й вічності існування душі він вважає неможливим для

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ