UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблема гуманізму в педагогічній діяльності (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1762
Скачало323
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблема гуманізму в педагогічній діяльності

 

Коли на сторінках педагогічної літератури, на лекціях проголошується

необхідність гуманізації, у студентів не виникає жодних заперечень.

Більше того, вони із задоволенням наводять приклади гуманного й

антигуманного ставлення вчителів до учнів, із захопленням критикують

педагогів, які поводяться «негуманно».

 

Справді, в самому терміні «гуманізм» стільки позитивного, що здається

незрозумілим, як можна думати по-іншому. Досить проголосити це гасло, і

вся сучасна школа в єдиному пориві стане на шлях гуманізації.

 

Проте невже хтось колись заперечував, що школа має бути гуманною? Навіть

представники «жорсткого» підходу у вихованні вважають, що це робиться на

користь дитини, яку в такий спосіб готують до реального життя. Гасла

гуманізму актуальні здавна, однак педагогіка знову й знову б'є тривогу з

приводу відсутності реальних гуманістичних стосунків між педагогами та

дітьми.

 

Річ у тому, що саме поняття гуманізму остаточно не визначено. Йдеться не

про загальний зміст цього терміна, а про ті реальні явища, які

відбуваються в шкільній дійсності. Ми неодноразово наголошували, що

будь-яку подію в педагогічній дійсності слід розглядати з певних

позицій, бо в іншій системі координат її якості можуть істотно

змінюватися. Докладніше про це йтиметься у відповідному розділі, а тепер

наведемо кілька прикладів того, як інколи важко визначити гуманістичний

зміст подій.

 

Приклад 1. Упродовж останніх років багато говорилося про те, що

антигуманно навчати обдаровану дитину разом з учнями, чиї здібності або

рівень готовності до навчання значно нижчі. На перший погляд, це важко

заперечити. Дитина з високими здібностями на уроці швидко виконувала

завдання, а далі починала нудьгувати, її пізнавальний потенціал

блокувався. Проте й інші діти поряд з нею відчували себе некомфортно, бо

вчитель постійно робив порівняння не на їхню користь. Для вирішення цієї

проблеми сьогодні активно створюються школи або спеціальні класи для

обдарованих дітей, де значно вищі навантаження відповідають пізнавальним

потребам обдарованої дитини, а тому й умови для подальшого її розвитку

кращі. Здавалося 6, усе це відповідає вимогам гуманізму.

 

Проте виявилося, що такі елітарні умови не завжди дають позитивний

результат. По-перше, наявність у таких класах значної кількості дітей,

які можуть претендувати на роль лідерів, загострила напруженість

соціальних відносин, конкурентні стосунки. По-іншому стала формуватися

соціальна структура класів, і не завжди в бажаному напрямі. У деяких

учнів почало розвиватись «елітарне мислення» — зневажливе ставлення до

інших дітей. Натомість учні, які не потрапили у відповідні класи,

відчули себе людьми «другого ґатунку». До того ж вилучення зі

«звичайних» класів обдарованих дітей великою мірою збіднило такі

механізми розвитку, як наслідування, ідентифікація з позитивним

прикладом тощо, тобто вирішення однієї проблеми призвело до виникнення

нових, не менш істотних.

 

По-друге, виникла низка нових питань. Наприклад, що робити, якщо в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ