UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми реалізації диференційованого підходу (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1466
Скачало197
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблеми реалізації диференційованого підходу

 

Значущість і потреба диференційованого підходу в шкільній практиці

також не викликає сумніву. Тому основну увагу звернімо не на доведення

того, як це важливо, а на ті побічні питання, що виникають у вчителя при

спробі впровадити диференційований підхід у реальних класах і з

реальними учнями. Розгляньмо лише два аспекти цієї проблеми: труднощі

диференційованого підходу до учнів з різним рівнем успішності і труднощі

роботи зі змішаними (різностатевими) учнівськими колективами.

 

Нагадаймо, що ці труднощі можуть усвідомлювати тільки вчителі, чутливі

до психологічних нюансів педагогічних подій. Багато вчителів працюють,

навіть не помічаючи цих труднощів. Проте це не означає, що ігнорування

проблеми автоматично призводить до її розв'язання. Неусвідомлення

вчителем тонкощів організації відповідних напрямів роботи створює нові,

побічні проблеми, які нерідко розв'язуються неоптимальним шляхом.

 

Робота з учнями з різним рівнем успішності.

 

Провідною діяльністю учнів є навчання. Відомо, що діти відрізняються за

рівнем своїх здібностей. За критерієм успішності навчання у будь-якому

класі є три групи учнів: «сильні», «середні», «слабкі». Наявність цих

груп становить для вчителя неабияку проблему щодо організації

навчального навантаження. Адже «сильні» учні швидко все розуміють,

швидше виконують завдання. «Слабкі» ж потребують додаткової уваги, їм

необхідно неодноразово повторювати навчальний матеріал, програмні

завдання вони виконують зі значним запізненням. А програма фактично

передбачає єдиний темп засвоєння навчального матеріалу, причому великою

мірою вона розрахована на ідеальних учнів (тобто тих, що мають високі

пізнавальні здібності, постійно відвідують школу, не хворіють, мають усі

посібники й домашню допомогу під час опрацювання навчального матеріалу).

Тому перед учителем одразу ж постає проблема: відповідно до стихійної

диференціації учнів за рівнем пізнавальних можливостей організовувати

навчальний процес таким чином, щоб усі вони отримували нормативний

рівень знань, навичок і вмінь в умовах посильного темпу праці. Як же він

розв'язує її на практиці?

 

1. Головну увагу приділяють «середнім» учням, на рівні яких вважає за

доцільне працювати вчитель. Цей варіант найпоширеніший.

 

Учитель начебто вирівнює умови, за яких невстигаючі учні тягнуться

вверх, а найсильніші уповільнюють темп, пристосовуючись до загального

руху. Розв'язуючи одну проблему (уніфікуючи зміст роботи), вчитель

створює нові. «Слабкі» учні, постійно відчуваючи свою некомпетентність,

не розуміючи того, що легко дається однокласникам, починають шукати інші

засоби підвищення самоповаги, самоутвердження (грубити, поводити себе

зухвало, блазнювати, відгорожуватися від інших тощо).

 

«Сильні» ж втрачають джерело розвитку (постійне ускладнення дій і цілей

роботи), інтерес до навчання, знижують пізнавальну активність, у них

формується звичка працювати напівсили.

 

2. Головну увагу вчитель приділяє «слабким» учням. Він неодноразово

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ