Реферат на тему:
Представництво у цивільному процесі
План
Поняття значення та види представництва у цивільному процесі
Повноваження представника судді
Ст. 59 К.У, та ст. 38 ЦПК передбачає що громадяни мають право вести свої
справи в суді особисто або через свого представника в процесуальне
представництво – ця врегульована цивільними процесуальними нормами форма
надання допомоги однієї особою представником іншій особі шляхом вчинення
від її імені та в її інтересах шляхом вчинення від її імені.
Мати представника мають право сторони, треті особи які вчиняють
самостійні вимоги а також заявник або заінтересована особа в справах
показного та окремого провадження юридичної особи в цивільному процесі
представляють їхні органи, які діють у межах повноважень наданих їм
законом, статусом чи положенням, або їх представники як правило
представляють керівники установ чи їх заступників чиї права порушені.
Державу представляють відповідні органи державної влади у межах їх
компетенції через свого представника процесуальне представництво можливе
у будь – якій справі, що розглядається судом і на всіх стадіях
цивільного процесу.
Процесуальне представництво носить матеріально – правовий характер.
Матеріально – правові відносини виникають між представником та
довірителем з приводу визначення і оформлення повноважень представника і
ґрунтуються на угоді, або на трудовій угоді.
Процесуально – правові правовідносини виникають між представником та
судом з приводу розгляду та вирішення конкретної цивільної справи і
регулюються нормами цивільно – процесуального права.
Існують такі види представництва:
За підставами виникнення
договірне представництво
законне представництво
Договірне – підставою його виникнення є волевиявлення сторін таке
представництво діє на підставі договору доручення. Воно здійснюється
адвокатом і юрисконсультом.
Адвокатом по конкретній справі не може бути:
в тому випадку коли він перебуває у родинних стосунках з особою яка бере
участь у справі
коли він надавав допомогу протилежній стороні
якщо раніше брав участь у справі як суддя, слідчий.
Договірне представництво можуть виконувати і інші громадяни, дієздатні в
силу доручення яке повинно нотаріально засвідчено
Законне представництво – випливає на підставі закону, адміністративного
акта чи іншого рішення суду за наявності таких юридичних фактів.
Процесуальний представник – це особа яка надає правову допомогу іншій
особі шляхом вчинення в межах наданих їй повноважень від імені та в
інтересах останньої, комплексу процесуальних дій з приводу розгляду та
вирішення цивільної справи.
Процесуальними представниками в цивільному процесі можуть бути:
щодо юридичних осіб, особи які уповноважені статутом чи положенням
вчинення таких дій
в інтересах держави – представники органів державної влади
процесуальні представники може бути один із співучасників за дорученням
інших співучасників
представник психіатричного закладу у справах про госпіталізацію особи в
примусовому порядку до психіатричного закладу
представник органів опіки та піклування у справах про поновлення про
тимчасове піклування дитини
адвокат
інші особи які досягли 18р., і мають цивільну процесуальну дієздатність
Коло законних представників визначається у ст. 39 ЦПК такими
представниками можуть бути :
батьки, усеновлювачі, опікуни та інші особи визначені законом
у разі порушення прав, свобод та інтересів особи яка визнана безвісно
відсутньою представником може бути опікун який призначений для опіки над
її майном
якщо порушені права спадкоємців особа яка померла, або оголошена
померлою або інша особа яка здійснює заходи щодо охорони спадкового
майна
законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам
Щоб відбулось процесуальне представництво повинні бути виконані такі
умови:
особи які виступають представниками повинні бути правоздатні та
дієздатні
не повинно бути заборони закону на представництва така заборона вказана
у ст. 41 ЦПК відповідно до якої представниками в суді не можуть бути
особи які брали участь у цій справі як секретар судового засідання а
також судді, слідчий, прокурор, крім тих випадків коли вони виступають
як представники третьої особи
повноваження повинні бути оформленні належним чином
Фізична особа – може надати повноваження представникові крім як за
довіреністю та за усною заявою яка заноситься до журналу судового
засідання.
Представник наділений колом прав та обов’язків як загальними так і
спеціальними правами і обов’язками. Якщо довіритель бажає обмежити
повноваження представника вчинення певної процесуальної дії, то
обмеження має бути прямо вказане в дорученні.
Крім того що доручення може обмежити повноваження представника, він може
і припинити дії представника. Такі підстави і порядок припинення
представництва за довіреністю визначаються у ст. 248-250 ЦПК. Про такі
дії обмеження повноваження чи припинення представництва за довіреністю
повинно бути повідомлено суд шляхом подання письмової або усної заяви
зробленої у судовому засіданні.
Використана література:
Цивільний Кодекс України.
Гражданское право Украины. — X.: Основа, 1996. — С. 244 Гражданское
право. Часть 1: Учеб. / Под ред., А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. — М.-.
Проспект, 1998. — С. 293 Гражданское право. Часть первая. Учеб. / Под
ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М.: Юрид. лит., 1997. – 411 с.
Грибанов В.П. Гражданское право Украины. – М., 1997. – 45 с.
Кириллова М.Я. Гражданское право. — Москва, 1996. – 261 с. 5. Луць В.В.
Стороны в гражданских правоотношениях// Правоведение. – 1999. – № 1. –
С. 40.
Луць В. В.Цивільне право. — Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1993.- 122
с.
Скловский К. Отношения собственника с незаконным владельцем и
приобретательная давность // Хозяйство и право. — 2001. 116-119.
Цікало В. Держава як суб’єкт цивільно-правових відносин// Право України.
— № 14. — С. 95.
Цивільне право. – Київ: Beнтypi, 1997. – 518 с.
9. Цивільне право України: Навчальний посібник, за заг. ред. Біркжова
І.А., Заіки Ю.О., Київ, 2004. – 216 с.
PAGE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
