UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВзаємини людини і природи в предметі екології (реферат)
АвторPetya
РозділЕкологія, природокористування, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6936
Скачало1631
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Взаємини людини і природи в предметі екології

 

План.

 

1.Людина як частина природи і її протилежність.

 

2.Людська діяльність як геологічна сила (концепція В.Вернадського) і

 

чинник екологічних проблем.

 

3.Аксіологічні аспекти в науково-екологічному пізнанні.

 

1.ЛЮДИНА ЯК ЧАСТИНА ПРИРОДИ І ЇЇ ПРОТИЛЕЖНІСТЬ.

 

В минулих лекціях ми з"ясували, що недивлячись на різноманітність

визначень предмету екології, яка відображає його багатоаспектність, в її

предметі залишається вивчення взаємин організму ( взагалі біологічної

системи) і довкілля. Крім того, ми знаємо, що людина в ієрархії живих

систем репрезентована певним біологічним видом - людина розумна (Homo

sapiens). Цілком логічно виникає питання про місце цього виду в

біосфері.

 

Отже, в предмет екології має бути включено вивчення відношення "людина -

довкілля". Причому, вивчення взаємин людини з довкіллям потрібно не

тільки для знання природних факторів, необхідних для життя людини,

суспільства, а й з точки зору вивчення людського впливу на природу.

 

Крім того, вивчення відношення "людина - довкілля" в широкому спектрі

проблем людського існування виявляє зв"язок з суттєвим світоглядним

питанням : що є людина і яке її місце в світі?

 

Не дивно, що стосунки людини і природи цікавили ще древніх філософів.

Причому, саме в ракурсі осмислення сутності людського буття. Органічний

зв"язок пізнання стосунків людини і природи зі світоглядними питаннями

обумовляє включення пласту світоглядних проблем в предмет екології в

зв"язку з дослідженням відносин людини і природи.

 

Зрозуміло, що оцінюючи взаємини людини і природи, необхідно розуміти

сутність обох складових - і людини, і природи. Що ми маємо, виходячи з

цього, врахувати? По-перше, людина є людиною не в її природному

існуванні, а в її соціальній сутності. Тобто, хоча становлення людини як

біологічного виду відбувалося в природному довкіллі, людське буття є

буттям соціальним, буттям не в природному, а в штучному світі,

створеному людиною - світі культури і цивілізації.

 

Таким чином, з одного боку, ми маємо підстави включити відношення

"людина - природа" в предмет екології. З іншого - вивчення цього

відношення виходить далеко за межі екології і є предметом гуманітарних

наук і філософії. Тим більше, що в історико-пізнавальному смислі

відношення людина - природа вже досить довгий час є предметом філософії.

І лише в ХХ ст. воно стало і предметом екології.

 

В історії пізнання людини і її сутності виявилося, що вона є складна і

неоднозначна. Епіцентром складності можна вважати двоїстий характер

людської природи. Так, ще в античності софісти підкреслювали єдність

безумовного (природного) і обумовленого(людського) в людині. Платон

розглядав людину як єдність тіла (матеріального) і душі (ідеального). З

точки зору християнства, існує тимчасове тіло і безсмертна душа.

 

В філософії Нового часу суперечлива людська сутность осмислювалася в

творчості багатьох філософів. Наприклад, Декарт говорить про існування

духовної субстанції з атрибутом мислення і тілесної субстанції з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ