UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні історичні етапи розвитку екології (реферат)
АвторPetya
РозділЕкологія, природокористування, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9077
Скачало1460
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Основні історичні етапи розвитку екології

 

План

 

1.Екологічні питання в розвитку науки.

 

2.Парадигмальні орієнтації класичної екології.

 

3.Предмет сучасної екології: думка вчених і методологів.

 

1. ЕКОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ В ІСТОРІЇ НАУКИ.

 

Екологія як наука пройшла певний шлях розвитку. В методологічних

дослідженнях цього процесу розрізняють тривалий період передісторії

науки і власне історію екології. На першому етапі головною прикметою є

наявність екологічного знання, не завжди осмисленого теоретично; на

другому - теоретично-концептуальне, термінологічне й соціальне

утвердження науки. Крім того, екологічне знання в його історії існувало

як у контексті різних наук (ботаніки, зоології, географії тощо), так і

набувало різних форм втілення у предметно-діяльнісній, етнокультурній та

духовно-практичній сферах. Тому для відтворення історії екології як

науки потрібна експлікація екологічного знання з відповідного тла і

оцінка його з точки зору загальних закономірностей розвитку науки.

 

Знання про довкілля було притаманне людині з найперших кроків

антропогенезу. В той час воно було необхідною умовою виживання наших

предків. Ці знання використовувалися під час облаштування житла,

полювання, рибальства тощо. З часом, коли постали міфологія та релігія,

знання про довкілля органічно увійшли у найдавніші світоглядні системи.

 

У міфології природа зображується за аналогією з людьми та

закономірностями їхнього життя. Тобто, людина антропоморфізує природу,

не відділяє себе від неї. Понад те, природа ототожнюється з людиною, а

сили її постають у вигляді людей-богів. Інакше кажучи, міфологія постає

системою знань, що інтрепретовані світоглядним чином. На їх підставі

давня людина уявляла собі природу, сила якої проявляється у вигляді

вчинків героїв міфів. Унаслідок цього і сама природа, і її стихії

знайшли своє понятійно-образне втілення. Так, за іменами верховних богів

- Зевса, Юпітера, Дажбога тощо, постає життєдайна живильна сила

сонця-вогню.

 

В античності відбуваються істотні зрушення світоглядного і

теоретико-пізнавального характеру. Мова йде передовсім про перехід від

прямого ототожнення людини і природи, людини і суспільства,

матеріального й ідеального, поняття й образу до їхнього розмежування,

розрізнення і, зрештою, протиставлення. Водночас формується нова галузь

освоєння людиною світу - наука, результатами пізнання якої є екологічні

знання. При цьому, однак, зберігається традиція розгляду світу в цілому,

як єдності. Цим визначаються і сутнісні ознаки космологічно-цілісного

підходу в пізнанні екологічних систем.

 

Космологічно-цілісний підхід загалом відповідає орієнтованості давньо-

грецької науки про природу. Так, Арістотель, грунтуючись на засадах

метафізики і виходячи в трактуванні природи з уявлення про активність

форми і пасивность матерії, ентелехію - душу природних предметів,

пропонує таке бачення довкілля, в якому представлені усі наявні

формотворчі начала світу, включаючи людину. У цій системі поєднані і

конкретні описи екологічних обставин та живих організмів зі схемою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ