Сценарій
Андріївські вечорниці.
Андріївські вечорниці
Дійові особи
Мати – Катерина
Дочка – Маруся
Жінки
Микола – наречений Марусі
Дід
Баба
Група дітей середнього віку
Група дівчат (середнього) та хлопців старшого віку
(святково прибраний зал, на сцені інтер’єр, укр. Хата, вбігає Маруся).
Маруся. Матусенько, де ви там!
Нікого не має. Мабуть побігла свою куму Наталку кликати на вечорниці.
(звертається до залу)
Доброго вас вечора, люди добрі.
Ой, як багато вас тут зібралося! Ви напевно всі хочете побувати на наших
вечорницях. Правда?
(виходить господиня).
Катерина. О, а хто це тут без мене хазяйнує? Це ти Марусе? Що це ти тут
розповідаєш, балакаєш без зупину. Це вже чиста правда, що в твоєму язику
кісток нема!
Маруся. Мамусенько, так, це я розповідаю всім про наші вечорниці. Ой,
так хочеться все швидше їх розпочати і вареників наших покуштувати!
Катерина. А в кого це ви, Марусе, хочете проводити вечорниці?
Маруся. Як в кого? Так у нас же, мамусенько. Ми ж з вами домовились.
Катерина. Ніхто зі мною не домовлявся і нічого я не знаю. Знайшли місце
де проводити.
Маруся. Мамусенько, та що ви таке говорите. Он подивіться скільки людей
зібралося у нас. Що ми їм скажемо. Кажіть чи дозволите в нашій хаті
вечорниці проводити?
Що люди скажуть, що в цілому селі не знайшлося хати на вечорниці? Раз
так, тоді я піду!
(іде до дверей).
Катерина. Ой, Марусе, постривай! Та я ж пожартувала, коли так то я
дозволяю.
Маруся. Що ж ви нам всім голову морочите! Я біжу покличу дівчат та
хлопців.
(вибігає з хати)
Катерина. (застиляє стіл, запалює свічку, сідає за столом!)
Ось так завжди. Така вже хитра в мене Маруся, вміє завжди викрутитись!
Та ж у мене пішла. Точнісінько, як я була колись молодою.
(стукіт у двері, заходять двоє дівчат)
Дівчата. Тітко Катерино, можна до вас на вечорниці?
Катерина. Заходьте, дівчатонька, прошу.
(заходить гурт дівчат).
Катерина. Я бачу, що ви вмієте весело сміятися, співати, а чи вмієте
працювати?
Дівчата. Вміємо.
Катерина. Тоді чи допоможете мені в одній справі (дає їм роботу дерти
пір’я, чути спів за дверима, що наближається. Ідуть хлопці з піснею. “По
той бік гора, а по той друга”
Заходять в хату).
Хлопці. Добрий вечір у вашій хаті.
Катерина. Добрий вечір хлопці!
Дівчата, вже за роботою, ви також не сидіть дурно.
Беріть лущити квасолю.
(подає їм кошик, хлопці сідають рядом беруться до роботи)
Чути стукіт у двері. Це прийшли старші жінки з села!
Жінки. Добрий вечір господине!
Ми дізнались, що у вас будуть вечорниці і зайшли подивитися. Чи
дозволите нам?
Катерина. Ой, жіночки, налякали ви мене! Заходьте, заходьте та сідайте
на лаву.
Одна з жінок. О, та ти так гарно прибрала в хаті. Йой, кумонько навіть
не здається мені, що я на вечорницях. Хоч і виросла в селі, а на
вечорницях ще не була!
Друга жінка. Кумонко, Катерино, та чи ще довго ждати, чи самі почнемо.
Катерина. Давайте почнемо вечорниці. Десь пішла моя Маруся по дівчат тай
забарилася. Ох і вредна ж вона, але нічого. Ми її сьогодні провчимо.
Почнемо вечорниці без неї, от і буде вона зла.
Третя жінка. Колись, коли ми збирались на вечорницях, то любили співати
таку пісню.
Пусти мене моя мати.
(жінки співають, чути стукіт у двері).
Це гурт дівчат старшокл..
Перша дівчина. Доброго вечора вам, жіночки.
Друга дівчина. Доброго вечора, у вашій хаті, тітко Катерино!
Катерина. Заходьте дівчата, заходьте, розсаджуйтесь. Та до роботи
приступайте. Покажіть з чим ви на вечорниці прийшли.
Третя дівчина. Ви починайте, а ми вже за вами підтягнемо.
(дівчата співають рости, рости Черемшино).
Катерина. А тепер прошу сідайте!
Четверта дівчина. Може вам треба щось допомагати.
Катерина. Я й забула, що вареники не доліпила. Ходіть голубоньки та мені
допоможіть. (троє дівчат йдуть ліпити вареники, в цей час жінки
вишивають, в’яжуть і згадують як колись проходили вечорниці).
Маруся. Що це наші хлопці забарилися і музик не ведуть!
(стукіт у двері заходить Микола).
Микола. Добрий вечір у вашій господі!
Маруся. О, Миколо, а я це вас згадую. А де хлопці!
Микола. Та вони в центрі села радяться йти чи не йти.
Маруся. Нічого собі. Так ми оце вечорниці почали, вареників не їмо,
чекаємо на них, а вони по селі ходять. Раз таке діло, то ми їх провчимо.
Подавайте дівчата вареники і пригощайте всіх. А вони прийдуть, то нехай
слину глитають.
Катерина. Е ні, Марусенько, почекаємо на хлопців які ж вечорниці без
хлопців?
Перша дівчина. Дівчата, а хочете я вам Шевченка прочитаю?
(читає Тополю)
Друга дівчина. Згодні, ми послухаємо (дівчина читає уривок з Тополя).
Третя дівчина. А тепер може заспіваємо.
(співають “При долині кущ калини”).
Катерина. Дівчата, що ви все сумної та сумної. Ану пригадаємо пісню про
козака, що їхав містом (всі співають пісню “Їхав, їхав козак містом”).
Одна з жінок. Оце дівчата, дивлюсь я на вас тай згадую собі, коли я була
також молодою, гарною, скільки я хлопців мала. Кожному вміла голову
закрутити (дівчата сміються). В цей час чути пісню чим раз, голосніше.
Це прийшли хлопці (стукають у двері тричі). Співають “При долині кущ
калини”.
Маруся. Агов, хто такий?
Перший хлопець. Пес сліпий (гавкає).
Маруся. Не пустимо! Як візьмемо рогатини, поламаєм ваші спини!
2 хлопець. Та пустіть це ж ми хлопці.
Маруся. Та заходьте вже заходьте!
(хлопці заходять до хати).
Одна з дівчат виходить на перед і починає співати коломийку.
Дівчина. В Черемошній добре жити
Черемошна при горбі.
В Черемошній такі хлопці
Як під пеньки в торбі.
Хлопець. Тос ми мила заспівала,
Тос ми мила вдала,
Така вчора на базарі
Дьоготь продавала!
2-дівчина. Ти думаєш, легінику,
Що я те любила
Кобись стояв коло води,
Я би те втопила.
2-хлопець. Ти думаєш дівчинонько,
Що за тобов гину,
Я за другов дівчиноньков
Лише бровами кину.
3-дівчина. Ти думаєш, дурний дурню,
Що я тебе хочу,
Я такими легенями
Коноплі волочу.
3-хлопець. Ти не думай дівчинонько,
Що за тобов гину,
Я таких, аж 24
Маю за годину.
4-хлопець. Дівчата, хлопці, не будемо сваритися, краще і всі разом
потанцюємо. (танцюють, виходять дідо з бабою).
Дід. Як почули ми з старою. Що тут так весело, той собі захотіли
подивиться на ваші гуляння.
Дівчина. Діду, а давайте з нами затанцюємо.
Дідо. Ой, дівчатонька, я вже старий. Але хоч старий, то може ще щось
втну. (танцюють коломийку, під кінець падають на землю)
Жінки. (співають пісню “Ішов дід по гриби, баба по підпеньки”).
Перша жінка. Скажу я вам дівчата, ось таке, коли повиростаєте то
виходіть заміж за тільки за хлопців з свого села. Бо таких гарних
хлопців як у нас ніде не, правду вам кажу. На собі переконалась. І
красиві і роботящі і погуляти вміють.
Жінка. Правда, правда дівчата.
Дівчина. Дивлюсь я на вас, як ви тчете. А розкажіть нам, як колись
виготовляли полотно.
(одна з жінок розказує).
Маруся. Дівчата вже пізня година, а ми ще не ворожили. Я знаю таку
ворожбу. Для цього беремо дві тарілки з водою. В них кидаємо по листочку
з барвінку. Коли листочки розийдуться у різні боки то не бути в цьому
році з милим в парі, а коли зійдуться то бути.
2-дівчина. А я вмію так ворожити. Для цього треба 2 сірники. Взяти по
одному сірнику в дві руки запалити їх. Якщо головки нахиляться одна до
одної, то ми любимо один одного. А якщо ні то не любимось.
3-дівчина. Ой, подивіться, мої зійшлися. Бути мені цього року в парі.
4-дівчина. Дівчата, давайте поворожимо ще так. Для цього треба 4
тарілки, намисто, чарку, мотузку, книжку.
Книжка – розумний чоловік
Намисто – буде дівувати
Чарка – чоловік п’яниця
Мотузка – чоловік буде бити.
(хлопці розкладають речі під тарілку, дівчата ховаються, щоб не бачили
тоді, заходять по одній вказують на тарілку, що вибрали. Сміються,
жартують).
Катерина. Поки будуть варитися вареники, давайте жіночки пригадаємо, як
колись проходили сватання в селі.
(жіночки розповідають, жартують).
Хлопець. Хлопці, дівчата, а давайте, ще потанцюємо. (танцюють)
Др. хлопець. (розказує щось смішне).
Катерина. Вже й робота підходить до кінця. Дуже дякую всім що мені
допомогли.
Маруся. Тим часом зварились вареники. Галушки. Тож прошу усіх до столу.
Приготуйтеся.
(подає на стіл, всі сідають, їдять)
Любі гостоньки, а вареники наші не прості, а з сюрпризом, кому
попадеться, тому й повезе (всі пригощаються, жартують).
Дівчина. Дівчата, хлопці! Вже пізня година, треба додому вертати.
Маруся. Давайте ще заспіваємо.
(співають, дехто встає, прощається з господинею)
Катерина. Дякую всім, хто прийшов до нас на вечорниці!
Маруся. Матусенько, я піду, проведу дівчат та хлопців.
Катерина. Іди доню, не барися,
У сінечки тай вернися,
Бо на дворі піст наступає,
А хто йог опроскоще,
Той Великодня не побачить
(гасять свічку, під музику слова за сценою)
Ой така то гарна
Прибрана й багата
Ніколи не змеркне
Українська хата.
Кінець.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
