UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія балів (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1067
Скачало255
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Історія балів

 

Танцювальні форми існували й до появи балу, фольклорна культура

насичена різного роду пластичними дійствами, характерними для тих або

інших народів. Спеціальні танцювальні капели з'явилися в Італії у XV

столітті. На їхній основі, зокрема, згодом розвивалася європейська

оркестрова сюїта, що складалася з стійкої послідовності певних танців і

мала у XVII - початку XVIII сторіччя дві версії: сценічну та побутову.

Італійське коріння досить значиме для бальної культури XVIII століття —

вона трактується тут як різновид італійських маскарадів, на які

збираються "тисячі незнайомих один з одним людей, щоб подивитися на собі

подібних".

 

Танці вперше ввів саме бал (і відповідно танцювальну музику) у

загальноміському побуті. Середньовіччя не знало загальноміських

танцювальних форм. Танцювальна культура носила яскраво стратифікований

характер. Навіть в Італії, де, у порівнянні з іншими регіонами Європи,

урбаністичні відносини стали складатися набагато раніше, загальноміські

танцювальні форми існували лише в рамках маскарадів, були присвячені

окремим святковим дням. Рання оркестрова сюїта була статусним привілеєм

вузького кола аристократів і ще більш вузького прошарку забезпечених

городян, які могли собі дозволити утримати або оплатити послуги групи

музикантів.

 

Суспільні бали (спочатку бали-маскаради) були введені розпорядженням

короля Франції Людовика XIV в період Різдвяних свят 30 грудня 1715 року,

причому введені саме як комерційні публічні несвяткові (тобто, побутові

у вузькому значенні слова) заходи, організація яких пропонувалася

Королівської Академії ("Великій опері". Основна причина настільки

оригінального розширення функцій Grand Ореrа досить прозаїчна —

недостача засобів у французької корони на її утримання.

 

Наслідки цього кроку виявилися надзвичайно значними. Двері, що

відкрилися, свята святих вищих прошарків аристократії викликали великий

інтерес населення не тільки Парижа, але і його пригороду і навіть інших

міст. Бути у Парижі та не побувати на балі в Опері вважалося

непристойним. Навіть ченці прагнули вирватися з монастирів, щоб мати

можливість, нехай таємно, бути присутнім на них.

 

Бали відразу стали збирати величезну кількість самого різношерстого

народу— від герцогинь і великих фінансистів до міщанок і вуличних повій.

Сучасники писали про бали, як місця, де запалюється кров, і не радили

ходити на них щирим християнам. Бали спочатку проходили три рази в

тиждень. Для підвищення місткості залу була проведена реконструкція, що

дозволила, завдяки винаходу одного ченця (!), вирівнювати партер,

оркестрову яму та сцену. Тим не менш, навіть розширена площа оперного

театру постійно була переповнена.

 

Тим часом, судячи з деяких свідчень, сама тіснота та щільність танцюючих

в Опері мала для них особливу привабливість, як, втім, і голосна музика

— в Опері на бальних вечорах працювало одночасно два оркестри, що було

досить рідкісним явищем для того часу. Сучасники відзначали: "Щоб,

прослухати гучну й одноманітну симфонію платять 10 ліврів з людини...

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ