UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетодологічні концепції сучасної філософії науки. Х.Патнем про некритеріальну раціональність і реалізм \"з людським обличчям\" (реферат)
АвторPetya
РозділНаукознавство, інновації, ОНД, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2499
Скачало374
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Методологічні концепції сучасної філософії науки. Х.Патнем про

некритеріальну раціональність і реалізм "з людським обличчям"

 

Філософія науки як напрямок західно-європейської філософської думки

створювалась і розвивалась під гаслом дослідження науки науковими

методами. Тому Х.Патнем вважає за можливе застосовувати до

методологічних концепцій науки ті вимоги, які ці концепції формулюють

щодо науки. Якщо ж методологічні концепції не відповідають власним

критеріям, вони можуть бути розцінені як самоспростовні.

 

Так, логічний позитивізм розглядав як змістовні лише емпірично

перевірювані речення, логічні і математичні речення він вважав

аналітично істиними або хибними, а всі інші безглуздими. Однак сам

принцип верифікації за цими критеріями є безглуздим, оскільки не є ні

аналітично істинним, ні емпірично перевірюваним. Тобто логічний

позитивізм самоспростовний.

 

Аналогічно може бути продемонстровано самоспростовність будь-якої моделі

раціональності, яка висуває певні критерії або норми раціональності. В

рамках такої моделі самі ці критерії не можуть бути обґрунтовані.

 

Л.Вітгейнштейн і К.Поппер посилаються на певні соціальні норми

раціональної прийнятності певних суджень. І якщо в ситуаціях буденного

життя для "верифікації" більшості суджень (зокрема суджень сприйняття

типу "я стою перед дверима") достатньо дії неявних суспільних норм, що

поділяються представниками певної культури і носіями певної мови, то в

судженях про успішність наукових теорій суспільство покладається на

суспільно затверджений авторитет експертів. Так, Поппер вважає

методологічні рішення вчених або конвенції неусувним компонентом

перевірки теорій. Таким чином, критерії раціональності виявляються

просто інституціоналізованими нормами.

 

Х.Патнем підкреслює, що "... ми не можемо, спираючись на суспільно

закріплені норми, вирішити, що раціонально довідне і обгрунтовне в

філософії, а що ні. Заява, ... що філософія - це концептуальний аналіз,

що поняття самі визначають, які філософські аргументи вірні, якщо їх

поєднати з доктриною про те, що поняття - це норми або правила,

зафіксовані в суспільній мовній практиці, є завуальованою заявою, що

будь-яке обґрунтування в філософії є критеріальне обґрунтування і що

філософські істини настільки ж публічно демонстровані, як і наукові

істини. Така позиція здається мені просто нерозумною, зважаючи на всю

історію предмету , включаючи новітню. ... Не існує нейтральної концепції

раціональності ... Ніхто не зможе критеріально веріфікувати, що жоден з

нас не має підстав апелювати до норм культури".

 

Таким чином, Х.Патнем стверджує, що інституціоналізована критеріальна

раціональність, яку обстоювали позитивісти, Вітгейнштейн, деякі з

філософів мови, не лишає місця для раціональної діяльності в філософії,

тому їхня позиція самоспростовна. Таким чином, загальний висновок

полягає в тому, що поняття раціонального обґрунтування має бути більш

широким, ніж інституціоналізована критеріальна раціональність.

 

Звертаючись до критиків вищезгаданих концепцій, до філософів, які

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ