UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми формування особистості майбутнього лікаря в процесі психолого-педагогічної підготовки (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1808
Скачало230
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблеми формування особистості майбутнього лікаря в процесі

психолого-педагогічної підготовки

 

 В основі психолого-педагогічної підготовки студентів лежить

традиційний професійно-дидактичний трикутник, що об’єднує навчальну,

виховну і науково-дослідну діяльність вищої школи.

 

   Сучасний фахівець у галузі медицини (медсестра, фельдшер, лікар)

повинен володіти значним запасом спеціальних психолого-педагогічних

знань, уміти поповнювати, розвивати і творчо застосовувати їх у

професійній діяльності.

 

   Виконуючи будь-які професійні функції, людина завжди реалізує себе як

особистість, цілісно реагуючи на певні ситуації, вступаючи у взаємодію з

іншими учасниками професійної діяльності, водночас формуючи систему

індивідуальних цінностей. Саме відсутність готовності до виконання

професійних обов’язків не дозволяє значній частині випускників вузів

повністю реалізувати свій творчий потенціал, утруднює процеси соціальної

і професійної адаптації, перешкоджає оволодінню високими рівнями

професійної майстерності. Людина, не освічена в галузі педагогіки і

психології частіше попадає під вплив негативних факторів, переживає

особистісні деформації, завдає психічних травм людям, з якими

спілкується на міжособистісному чи професійному рівнях.

 

   Тому дискусія, чи є необхідною в медичному вузі психолого-педагогічна

підготовка, безпідставна. Ця галузь знань у будь-яких умовах, життєвих

обставинах, на кожному етапі індивідуального життя, професійної

діяльності стосується будь-якої людини. Оскільки метою педагогіки як

науки і навчальної дисципліни є виховання, формування особистості, то

саме сформована особистість повинна повніше розуміти себе й інших людей,

гнучкіше вирішувати проблеми в особистій сфері і професійній діяльності,

ґрунтуючись на надійних психолого-педагогічних знаннях, а не внаслідок

власної імпульсивності.

 

   На жаль, незважаючи на реформу вищої школи, що триває,

психолого-педагогічна підготовка займає більш ніж скромне місце серед

нормативних загальноосвітніх дисциплін у вузах. Адже з першого курсу

студенти орієнтуються на посилене вивчення загальних медико-біологічних

та спеціальних дисциплін. Не торкаючись цікавої теми про досить малі

обсяги курсів педагогіки і психології, хочеться підкреслити

неправомірність одночасного вивчення цих дисциплін упродовж лише одного

(першого) семестру. Студент-першокурсник (із властивим йому

максималізмом і ідеалізацією суто медичних знань), що найчастіше вибрав

медичний вуз з метою навчитися лікувати людей і знати про структуру і

функціонування людського організму більше, ніж люди інших професій,

вважає психолого-педагогічні знання “мертвим капіталом”, набором

незастосо-вуваних на практиці постулатів. Однак, дійшовши до клінічних

кафедр і зіштовхнувшись безпосередньо з проблемами, стосунками у

медичному колективі майбутній лікар починає цікавитися і заглиблюватися

у психолого-педагогічні проблеми як фактор професійної необхідності.

Саме тоді виникає бажання поглибити отримані психолого-педагогічні

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ