UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФормування культури особистості як пріоритетне завдання сучасної освіти (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2015
Скачало496
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Формування культури особистості як пріоритетне завдання сучасної освіти

 

   

 

Загальновідомо, що освіта – це відображення соціально-економічного та

культурно-історичного стану суспільства. Р.О.Позінкевич, розглядаючи

діалектичний зв’язок освіти і культури, наголошує, що “за умов побудови

національної української державності культура та моральне очищення всіх

сфер життя людей стають першорядними” [1, с.7], а формування людської

індивідуальності, духовної зрілості особистості, її творчого потенціалу

“досягається завдяки багатоплановості прояву людини в культурі та її

долучення до культурних досягнень людства” [1, с.8].

 

   Термін “культура” має латинське походження і означає “обробка”,

“опрацювання” людиною чогось природного. Звідси – culturare (вирощувати,

обробляти людською працею, доводити до досконалості). Спочатку цей

термін застосовувався в значенні “обробка землі”. Але і в давні часи він

мав інше значення – “культивування духу”. Так, Горбач Н.Я., аналізуючи

філософську спадщину відомого римського оратора і філософа Марка Туллія

Цицерона, зазначає, що Цицерон вважав за потрібне наполегливо

вдосконалювати (“культивувати”) свої розумові здібності, плекати розум,

обробляти його як селянин обробляє землю, щоб стати філософом. Отже,

основний зміст культури Цицерон вбачав у розвитку розумової діяльності

людини, в удосконаленні її духовного світу [2, с.4].

 

   У середньовіччі з’явилося поняття розумової, духовної культури. В

Епоху Відродження до системи цінностей духовної культури долучаються

ідеї гуманізму. Гуманісти привносять у духовну культуру свободу суджень,

сміливий критичний дух. Якщо античні філософи дотримувалися заповіді

“Пізнай самого себе”, то філософи Ренесансу обрали іншу – “Твори самого

себе”, вважаючи, що людина сама творить свою долю, живе за власним

розумом, тобто що духовна культура є процесом удосконалення самої

людини.

 

   Починаючи з XVII століття, термін “культура” використовується ще

ширше: не лише для визначення окремих напрямів, способів, результатів

діяльності людини, а й для визначення того, що створене людиною та існує

поряд з природою. Вперше в такому тлумаченні цей термін застосував

С.Пуфендорф [2, с.4]. Пізніше він застосовує цей термін ще й для

визначення різноманітних результатів діяльності людини [3, с.5]. Автор

“Лекцій з історії світової культури” В.С. Полікарпов підкреслює, що

І.Гердер розглядав культуру як продукт діяльності людей та одночасно

стимул їхнього подальшого розвитку [4, с.11]. Вважаючи становлення

культури другим народженням людини, І.Гердер писав: “Ми можемо як

завгодно називати цей генезис людини в іншому смислі, ми можемо називати

його культурою, тобто обробленням ґрунту, а можемо пригадати образ

світла і назвати освітою, тоді сплетіння культури і освіти простягнеться

до найдальшого краю землі” [4, с.12]. Ідеї, історично сформульовані в

період від Цицерона до Гердера, створили теоретичне ядро того

гуманістичного розуміння культури, яке було передумовою та вихідним

пунктом для формування наукового розуміння поняття “культура”.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ