UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобистісний аспект культуромовної діяльності (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7007
Скачало305
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особистісний аспект культуромовної діяльності

 

ПЛАН

 

1. Різні підходи до вивчення мовної особистості.

 

2. Моделі мовної особистості.

 

3. Мовна особистість як національний і соціокультурний феномен.

 

4. Поняття “володіння мовою”. Лінгвістична компетенція.

 

5. Проблеми формування мовної особистості.

 

1. Різні підходи до вивчення мовної особистості.

 

Різноманітна щодо індивідуальних особливостей людська мова у своєму

внутрішньому механізмі зумовлена соціальними чинниками формування

особистості, середовищем, в якому людина виховується, здобуває освіту,

розвивається, виробляє певні навики, риси соціальної поведінки,

характеру. У першi десятилiття XIX ст. В.Гумбольдт започаткував напрямок

дослiджень, який розробляв питання зв'язку мови з мисленням людини, її

внутрiшнiм свiтом та культурними цiнностями. В науцi цей напрямок

одержав назву антропоцентричного, що пiдкреслювало прiоритети

психологiчного й етносоцiологiчного елементiв та концентрацiю уваги на

людськiй особистостi як носiї та творцевi мовної картини свiту. І.Бодуен

де Куртене в його наукових пошуках розглядав мовну особистість як

осередок соціально-мовних форм і норм колективу, як фокус схрещення і

поєднання різних соціально-мовних категорій,... відображення норм мовної

свідомості...

 

У мовознавстві виробилось три підходи до вивчення мовної особистості: 1)

шлях психолінгвістичний, 2) зумовлений закономірностями навчання мови,

лінгводидактикою, 3) зумовлений вивченням мови художньої літератури.

 

В українiстицi iсторичний підхід до трактування мовних явищ завжди

пов'язував із психологічними особливостями мовця О.Потебня. Це давало

плідні результати у висвітленні ним багатьох суто теоретичних проблем.

 

Послідовник О.Потебні, історик культури й критик, лінгвіст

Д.Овсянико-Куликовський писав, що рідна мова — музика й малюнок душі

людської. Саме в мові учений вбачав найголовнішу ознаку явища

національності як об'єднання людей "на ґрунті спільної мови, що досягла

певної висоти розвитку і стала психічною основою для колективної

розумової діяльності... В подальшому, крізь віки культурного розвитку,

національність разом з мовою перетворюється в ту психологічну форму

особистості, яка надає їй своєрідного душевного складу..., здіймається у

сферу вищу, всевладну над думкою і над чуттям, у сферу моральну"

(Овсянико-Куликовский, 1902, 281–286).

 

Розробку психологічного напрямку в українському мовознавстві продовжив

І.Огієнко. Підвалини такого підходу були обґрунтовані ним на початку

наукової творчості у праці "Українська культура": "Мова — це наша

національна ознака, в мові — наша культура, ступінь нашої свідомості.

Мова — це форма нашого життя, життя культурного й національного, це

форма національної організації. Мова — душа кожної національності, її

святощі, її найцінніший скарб... Звичайно, не сама по собі мова, а мова,

як певний орган культури, традиції. В мові — наша стара й нова культура,

ознака нашого національного визнання.

 

Мова — це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ