Реферат на тему:
давнину славився книжковою премудрістю і складною системою
бюрократичного управління, котра вимагала від чиновників постійної
звітності. Тому тут завжди відчувалася потреба в недорогому і
компактному матеріалі для письма.
До винаходу паперу в Китаї писали або на бамбукових дощечках, або на
шовку. Але шовк був завжди дуже дорогим, а бамбук – дуже громіздким і
важким. (На одній дощечці поміщалося в середньому 30 ієрогліфів. Легко
уявити, скільки місця повинна була займати така бамбукова “книга”. Не
випадково пишуть, що для перевезення деяких творів потрібен був цілий
віз.) По-друге, одні тільки китайці довгий час знали секрет виробництва
шовку, а паперова справа саме і розвивалася з однієї технічної операції
обробки шовкових коконів. Ця операція полягала в такому.
у тому числі й рослинного походження?
числа імен найбільших винахідників в історії людства.
У подальші століття до процесу виготовлення паперу було внесено декілька
важливих удосконалень, завдяки чому він почав швидко розвиватися. У IV
столітті папір абсолютно витіснив з ужитку бамбукові дощечки. Нові
досліди показали, що папір можна робити з дешевої рослинної сировини:
деревної кори, очерету і бамбука. Останнє було особливе важливо,
оскільки бамбук росте в Китаї у величезній кількості.
Бамбук розщеплювали на тонку лучину, замочували з вапном, а одержану
масу виварювали потім протягом декількох діб. Відціджену гущину
витримували в спеціальних ямах, ретельно розмелювали спеціальними билами
і розбавляли водою до утворення клейкої кашкоподібної маси. Цю масу
зачерпували за допомогою спеціальної форми – бамбукового сита,
закріпленого на підрамнику. Тонкий шар маси разом з формою клали під
прес. Потім форма витягувалася і під пресом залишався тільки паперовий
лист. Спресовані листи знімали з сита, складали в кіпу, сушили,
розгладжували і різали за форматом.
З часом китайці досягли високого мистецтва у виготовленні паперу.
Впродовж декількох століть вони, за своїм звичаєм, ретельно зберігали
секрети паперового виробництва. Але в 751 році під час зіткнення з
арабами в передгір’ях Тянь-Шаню декілька китайських майстрів потрапили в
полон. Від них араби навчилися самі робити папір і протягом п’яти
століть дуже вигідно збували її до Європи.
Європейці були останніми з цивілізованих народів, які навчилися самі
виготовляти папір. Першими це мистецтво перейняли від арабів іспанці. У
1154 році паперове виробництво було налагоджено і в Італії, в 1228-му –
в Німеччині, в 1309-му – в Англії. У подальші століття у всьому світі
папір дуже поширився, поступово завойовуючи все нові і нові сфери
застосування. Значення його в нашому житті настільки велике, що, на
думку відомого французького бібліографа А. Сіма, нашу епоху можна з
повним правом назвати “паперовою ерою”.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
