Реферат на тему:
Заповідники України: Канівський природний заповідник. Карадазький
природний заповідник. Кримський природний заповідник. Луганський
природний заповідник.
Канівський природний заповідник.
Черкаська обл., Канівський р-н. Площа 2027 га.
Створений згідно з Постановою Наркомзему УРСР від 30 липня 1923 р.
Підпорядкований Київському національному університету ім. Т. Шевченка,
який водночас є науковим куратором заповідника.
З 1951 р. по 1968 р. слугував учбово-дослідним лісовим господарством
Київського університету. Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада
1968 р. підтверджено його статус заповідника. У 1986 р. Постановою уряду
його площа збільшилася на 1014,3 га і досягла сучасних розмірів. За
схемою фізико-географічного районування територія заповідника
знаходиться на межі Дністровсько-Дніпровського та
Лівобережно-Дніпровського лісостепових країв Лісостепової зони. За
геоботанічним районуванням рослинність цієї території відноситься до
Уманьсько-Канівського (Правобережного центрального) округу
Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції Східноєвропейської
провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області. В заповіднику
зростають грабові, дубово-грабові, дубові, вербово-тополеві ліси,
чагарникова, псамофітна та лучна рослинність. До Зеленої книги України
занесено 2 лісові асоціації та фітоценози однієї степової формації. До
Червоної книги України віднесено 29 видів флори, 4 – мікобіоти та 74 –
фауни. До міжнародних червоних списків видів, що особливо охороняються,
увійшли 5 видів флори та 13 видів фауни.
Карадазький природний заповідник.
АР Крим, Феодосійський р-н. Площа 2874,2 га.
Створений 9 серпня 1979 р. згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР.
Підпорядкований НАН України. Науковим куратором є Інститут біології
південних морів НАН України.
За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до
Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни,
а рослинність згідно геоботанічного районування – до Гірськокримського
округу Гірськокримської підпровінції Євксинської провінції
Середземноморської лісової області. У заповіднику охороняється єдиний в
Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності,
мінералогічною спадщиною кришталю, аметисту, сердоліку, агату, яшми,
опалу. У складі рослинності переважають східнограбово-пухнастодубові,
пухнаст-одубові, фісташкові, скельно-дубові, скельнодубово-ясеневі ліси
та різнотравно-ковилово-злакові степи До Зеленої книги України занесено
3 асоціації 3-х лісових формацій, 15 асоціацій 5-и степових формацій, 2
асоціації томілярів. До Червоної книги України віднесено 73 види флори
та 127 видів фауни. До Європейського червоного списку занесено 28 видів
флори та 22 види фауни.
Кримський природний заповідник.
АР Крим, Алуштинський р-н. Площа 44175 га.
Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України.
В 1923р. Раднарком Російської федерації прийняв декрет про створення на
базі окремого заказника Кримського державного заповідника
(Бахчисарайський р-н, землі міст Ялта і Алушта). З 1929 р. по 1935 р.
заповідник перебував у різному відомчому підпорядкуванні, що негативно
вплинуло на його розвиток. В 1949 р. до нього приєднано філіал „Лебедині
острови” (Роздольненський і Красноперекопський р-ни), а через 4 роки
межі заповідника було знову змінено. В 1957 р. його реорганізували в
державне заповідно-мисливське господарство. Лише 29 червня 1991 р.
Постановою Кабінету Міністрів УРСР цю територію відновлено у статусі
державного заповідника. Науковим куратором заповідника є
Симферопольський державний університет ім. М.В. Фрунзе. За схемою
фізико-географічного районування гірсько-лісова частина території
заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської
гірської ландшафтної країни, а „Лебедині острови” – до Римського
степового краю Південностепової підзони степової зони. За геоботанічним
районуванням рослинність гірсько-лісової частини відноситься до
Кримського округу приазовсько-Чорноморської степової підпровінції
Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської
степової області, а рослинність „Лебединих островів” – до Присиваського
округу Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської
(Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.
В заповіднику охороняються найцінніші в Криму дубові, букові і
кримсько-соснові ліси, а також унікальні реліктові угруповання тиса
ягідного, ялівцю високого, а також місця оселення водоплавних і водно
болотних птахів. До Зеленої книги України занесено 3 асоціації і
рослинні угруповання 9-и формацій гірсько-лісової частини заповідника.
До Червоної книги України віднесено 98 видів флори, 10 – мікобіоти, 50 –
фауни. До Європейського червоного списку занесено 26 видів флори і 7 –
фауни.
Луганський природний заповідник.
Луганська обл., Станично-Луганський, Міловський, Свердловський р-ни.
Площа 1575,5 га.
Створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968
р. у складі двох відділень – „Станично-Луганське” (494 га –
Станично-Луганськи р-н) та „Стрільцівський степ” (494 га – Міловський
р-н). У 1975 р. було створене третє відділення – „Провальський степ”
(587,5 га – Свердловський р-н).
Заповідник підпорядкований НАН України. Науковим куратором є Донецький
ботанічний сад НАН України.
За схемою фізико-географічного районування відділення „Стрільцівський
степ” та „Станично-Луганське” відносяться до Задонецько-Донського
північностепового краю, а „Провальський степ” – до Донського
північностепового краю Північностепової підзони степової зони. Зо схемою
геоботанічного районування рослинність перших двох відділень відноситься
до Старобільського округу, а відділення „Провальський степ” – до
Донецького округу Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції
Причорноморської степової провінції Європейсько-Азіатської степової
зони. В заповіднику зростають цілинні різнотравно-ковилові,
типчаково-ковилові степи, заплавні та байрачні ліси. До Зеленої книги
України занесено 1 лісову, 78 степових та 5 прибережно-водних і водних
асоціацій. До Червоної книги України віднесено 36 видів флори, 1 –
мікобіоти, 91 – фауни. До Європейського червоного списку – 14 видів
флори і 11 – фауни, до списків видів за Бернською конвенцією – 136 видів
фауни.
Література
http:\\www.menr.gov.ua
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
