.

Становлення ринку електронних угод (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1984
Скачать документ

Реферат на тему:

Становлення ринку електронних угод.

Перспективи розвитку інформаційних комунікаційних технологій.

Розвиток всесвітньої мережі комунікацій і комп’ютерних технологій, який
проходить останнім часом винятково успішно, обумовлює глибокі зміни в
економіці. Вони різко змінюють не тільки уявлення про майбутнє, але й
економічні показники сьогоднішнього дня. Спеціалісти виділяють такі
перспективні риси недалекого майбутнього:

Широкомасштабне масове впровадження інтелектуальних пристроїв у майже
всі без винятку прилади загального та спеціалізованого використання, в
тому числі і побутові прилади. Інтелектуальними або розумними пристроями
зараз називають потужні мікрокомп’ютери, що керують промисловими і
побутовими приладами. Їх впровадження дозволить автоматизувати
повторювані рутинні роботи, як у діловому житті, так і в побуті,
переклавши їх виконання на автоматизовані пристрої.

Створення глобальної тотальної цифрової високошвидкісної мережі на
основі інтеграції всіх видів зв’язку дозволить під’єднувати до неї
будь-які інтелектуальні пристрої. В недалекому майбутньому глобальна
інформаційна магістраль стане настільки ж доступною, як і лінії
електропередач.

Виникнення глобального ринку миттєвої і достовірної інформації про
товари і послуги, яке грунтуватиметься на вибухоподібному збільшенні
інтелектуальних пристроїв, пов’язаних через мережу.

Радикальне зменшення внутрішньофірмових витрат. По-перше, це пов’язане з
підвищенням ефективності управління діяльністю, зокрема створенням
гнучких віртуальних виробничих зв’язків, налагодженням прямих виходів на
споживачів, оминаючи дорогі і громіздкі складські приміщення. По-друге,
витрати впадуть за рахунок підвищення продуктивності праці в цілому по
організації за рахунок автоматизації рутинних та повторюваних процесів,
і зокрема за рахунок впровадження безпаперового обігу документів.

Подальший розвиток та вдосконалення мережних аукціонів, які стануть
головною формою торгівлі, де ціна на товар буде гнучко формуватися в
режимі реального часу. В промислово розвинутих країнах вже зараз, так
почали працювати авіакомпанії, і незабаром до них приєднаються
телекомунікації й енергетика. Можливо, що домовлятися про ціну один з
одним будуть не люди, а інтелектуальні пристрої покупця і продавця,
орієнтуючись на сформовані ціни.

Прозоре формування цін на товари та послуги. Дотепер, компанія могла
приховувати механізм формування цін за спиною якісних виробів і сильних
торгових марок. Проте в майбутньому з одного боку спрямованість на
відкритість задіяних в компанії інформаційних технологій неминуче
призведе до висвітлення дії затратних механізмів. А з іншого боку
потрібно відзначити зростання зацікавленості у цьому питанні і самих
споживачів. Тільки кращі організації у своїх секторах виживуть в нову
епоху.

Віртуалізація організацій, яка полягає в тому, що на зміну усталеним
компаніям з централізованою вертикальною організаційною структурою
прийдуть віртуальні компанії, які складатимуться з окремих
спеціалізованих об’єднаних на час проведення спільної політики. У
сімдесятих роках флагмани комп’ютерної промисловості, такі, як IBM або
HP виготовляли виріб від початку і до кінця. Тепер цей сектор
роздробився: мікропроцесори робить Intel; операційні системи –
Microsoft; прикладні програми – тисячі різних фірм; складання
комп’ютерів – Compaq, Dell, IBM; мікросхеми пам’яті – Intel, IBM;
роздрібний продаж – MicroAge, CompUSA; і системні інтегратори –
Andersen, EDS, IBM. Фірма IBM зараз є конгломератом спеціалізованих
компаній, спрямованих на зовні набагато більше, ніж всередину
корпорації. Вже сьогодні такі ж зміни проходять в сфері
телекомунікаційних і фінансових послуг. Цей процес продовжуватиме
розвиватися і надалі.

Зростання ролі покупця в парі покупець – продавець. Так, зокрема,
покупці зможуть формувати віртуальні організації для оформлення певних
замовлень. Завдяки Інтернету, наприклад, тисяча можливих роздрібних
покупців Toyota Camry може об’єднатися і вимагати значних знижок на
партію в тисячу машин. Раніш ці засоби діставалися автомобільним
салонам.

Радикальне прискорення і глобалізація процесів захоплення ринків. За
допомогою глобальних мереж без значних витрат можна донести рекламну
інформацію та заключити договори на поставку товарів та послуг до
багатьох користувачів. Прикладом служить блискавичне захоплення великої
частини книжкового ринку компанією Amazon. com.

Поява все нових і нових форм обслуговування. Наприклад, з’явиться новий
тип посередників, які засвоїли технології інтелектуальних пристроїв,
сучасного програмного забезпечення і Всесвітнього павутиння (наприклад
компанія Priceline.com).

Етапи розвитку електронної комерції.

Internet став універсальним ринком, який не має географічних та
інформаційних кордонів. За невеликий час існування Web технології в
глобальних комп’ютерних мережах в сфері електронної комерції вже
виділяють три етапи. На першому етапі організації просто створювали свої
представництва за допомогою Web-сайтів, на яких вони ознайомлювали
потенційних клієнтів і замовників з номенклатурою продукції, яку вони
виробляють. Головною ціллю в той час був маркетинг. Поява електронної
торгівлі ознаменувало наступний етап розвитку електронної комерції.
Тепер за допомогою Web-сайта можна здійснювати торгові операції. Третій
етап електронної комерції полягає в тому, щоб надавати користувачу
постійно обновлювані відомості з вузлів у зручній формі, наприклад
подібній до електронних таблиць. Вся чорнова робота по збору інформації
покладається не на людей, а на програмне забезпечення. Таким чином,
технології електронної комерції третього покоління дозволяють
організаціям ефективно взаємодіяти за допомогою стандартних протоколів в
режимі реального часу, як з споживачами, так і з постачальниками.

Розповсюдження реклами в мережі INTERNET.

Спочатку розвиток інформаційних мережних ринкових послуг відчувся в
такій сфері, як реклама. Створення і розширення інформаційних
комп’ютерних мереж спричинило зміну акцентів на розповсюдженні
інформації. Якщо в реальному світі товар шукав споживача, реклама йшла
окремо (в засобах масової інформації), а проект та просування товару
організацією були невідомі для споживача – тоді у віртуальному
інформаційному середовищі комп’ютерних мереж товар містить всю рекламну
інформацію, як етикетку, а споживач шукає цей товар по швидкому
перегляду етикеток. Діяльність в цій сфері інформаційного продукту
унікальна, насамперед, з погляду ринку, оскільки необхідно задовольнити
запити двох основних категорій клієнтів: споживачів і рекламодавців.
Відомо, що половина прибутків у споживчому сегменті інформаційного
продукту надходить саме від реклами. Телебачення постійно бореться за
розширення своєї аудиторії, що є визначальним фактором при отриманні
рекламних замовлень. Радіо, кабельне телебачення, журнали, газети і
побутові інформаційні служби, що підтримуються рекламодавцями, також
прагнуть до збільшення числа користувачів, хоча в вужчому
спеціалізованому колі. В результаті визначилися технічні і правові
границі розмежування для кожного виду інформаційних технологій з певними
правилами в своїй сфері діяльності. Проте реклама постійно шукає нові
канали, включаючи телебачення на замовлення, відеоплівки і навіть
електронні бази даних. На сьогодні тільки книги, програмні засоби і
музичні записи залишаються відносно вільними від реклами. Останнім часом
реклама поширюється у всесвітній мережі INTERNET. Той факт, що уряд США
фінансує базову мережу INTERNET – NSFNET, пояснює те, що до цього часу
існують обмеження на проведення реклами. Обмеження стосуються виключно
комерційного трафіка і накладаються у відповідності з Правилами
Допустимого Використання Мережі. Найвідоміші і найширше використовувані
правилами є NSFNET’s Acceptable Use Policy, які забороняють передачу
через NSFNET backbone комерційної інформації, в той час, як інформація в
підтримку дослідної і академічної діяльності всіляко підтримується. Під
комерційною інформацією розуміють непрошену рекламу, умови покупки
товарів і т.д. Але існує велика кількість винятків, наприклад,
повідомлення про нові продукти чи нові версії програмного забезпечення.
Така інформація є допустимою, оскільки вона може бути важливою і
корисною вченим і дослідникам. Багато користувачів використовують
INTERNET для отримання інформації про виробників та про їх продукти.
Відповіді на такі запити, включаючи інформацію про ціну, звичайно
вважаються допустимими, оскільки інформація була ініційована
безпосередньо абонентом. Текстову інформацію про організацію чи її
продукцію можна розміщати на модерованих (коли інформація передається
відповідальній особі, яка відповідає за розміщену інформацію) і
немодерованих (коли інформацію можна поміщати самостійно) дошках
оголошень мережі USENET. Обмеження на тип інформації не є
універсальними, особливо після появи комерційних надавачів мережних
послуг, які продають доступ до INTERNET. Такі надавачі послуг
(провайдери послуг – service provider), можуть мати або ж ні обмеження і
правила допустимого використання їх власних мереж. Але у випадку коли
трафік, що передається провайдером, повинен пройти через мережу NSFNET,
можуть виникнути проблеми з несанкціонованою передачею рекламної
інформації. Провайдери, як правило, інформують своїх клієнтів про
правила допустимого використання, що існують в інших мережах., як
правило, реклама в комп’ютерних мережах використовується пасивно.
Сьогодні широкого поширення набули, так звані WEB-сторінки загального
доступу, на яких можна надавати всю потрібну інформацію для споживача –
адресу, ціни, плани випуску продукції та багато іншого у вигляді
гіпертекстових файлів.

Електронні біржі.

В умовах ринкової економіки, коли все стає об’єктом купівлі – продажу
ціни визначаються на біржах. Прикладом застосування інформаційних
технологій в бізнесі може бути створення електронної біржі. Технічною
основою електронних бірж є сервери або ж, як їх деколи називають,
біржові сервери. При цьому користувач може спостерігати процес торгів в
реальному часі на своєму комп’ютері і бачити те, що брокер бачить на
табло в торгівельних залах, а також графік поточних торгів. Маючи
пароль, можна переглядати стан свого рахунку, укладати угоди на
купівлю-продаж ф’ючерсного контракту, давати вказівки своєму брокеру.

Сьогодні багато українських бірж почали використовувати у своїй
діяльності Internet. На цих біржах продаються і купуються не тільки
товари, але і валюта, нерухомість, промислові об’єкти. Поступово
переходить до комерціалізації і ринок праці, що дотепер лише називався
таким. При цьому, якщо в нас у сфері торгівлі практично дотепер
безроздільно панують стихійні процеси, тоді у країнах ринкової економіки
усе виглядає цілком інакше. У відповідності з специфікою спеціалізації
бірж у всьому світі їх прийнято поділяти на товарні, товарно-сировинні,
а також фондові і валютно-фінансові. Більшість світових товарних ринків
вже давно мають свої біржові центри, де фактично постійно визначається
кон’юнктура профільного ринку і відкіля “диктується“ рівень світових
цін. Так. центром світової торгівлі зерном вважається Чикагська торгова
біржа СВОТ (www.chot.cow), рівень світових цін на нафту формується на
Міжнародній нафтовій біржі в Лондоні IPE (www.ipe.uk.com), а Лондонська
міжнародна біржа фінансових ф`ючерсів LIFFE (www.liffe.com), незважаючи
на свою назву, є світовим центром торгівлі цукром. Практично всі головні
світові біржі мають власні Web-сторінки, які буквально переповнюються
від розміщеної на них біржової інформації. Що ж стосується України, то
на сьогодні кількість офіційно зареєстрованих бірж у нашій державі
перевищує дві сотні (www.rql.kiev.ua / ukr_exchanges /). В українському
інформаційному просторі існує не більше двох десятків біржових
Web-сторінок таблиця 5 (додаток). Проведення електронних торгів
залишається лише перспективою. Що ж стосується результатів безпосередньо
біржових торгів, то оперативний доступ до них можна одержати тільки за
додаткову плату. Проте результати біржових торгів на українських
товарних біржах, так само, як і багато іншої дуже корисної інформації,
доступні у вільному режимі на Web-сторінці Національної асоціації бірж
України (НАБУ) (www.nabu.com.ua). Крім того в Україні деякі біржові
Web-сторінки змушені займатися тим, чим у більшості закордонних країн
займаються маркетингові агентства. Наприклад, за додаткову плату на
Web-вузлі можна підписатися на одержання свіжої інформації про ціни з
головних-товарних бірж світу. Більше того, адміністрація деяких
Web-сторінок організує в себе навіть дошку безкоштовних оголошень про
купівлю – продаж продукції. Все це робиться для того, щоб залучити
більшу кількість користувачів.

Інтегровані ринкові послуги, загальний підхід.

Спеціалісти прогнозують у недалекому майбутньому створення на основі
розгалуженої інформаційної інфраструктури інтегрованих ринкових послуг
(Integrated Market Services), які сприятимуть удосконаленню структури
взаємовідносин в усіх галузях економіки (наприклад, ліквідація проміжних
ланок).

До недавнього часу більшість посередників виконували одну з трьох
функцій, зокрема:

надання інформації (наприклад в площинах: покупці – продавці, товари –
послуги, канали маркетингу);

маркетинг (вивчення проблем розробки та виробництва, юридичне
забезпечення);

виконання замовлень (обробка замовлень, проведення розрахунків та інших
фінансових операцій, доставка замовлень).

На сьогодні всі ці послуги можуть охопити “інтегровані посередники”. В
залежності від обставин, доступ до інтегрованих ринкових послуг може
відбуватися через використання персонального комп’ютера, терміналу чи
звичайних засобів двостороннього зв’язку, що в останній час швидко
інтелектуалізуються. Результати широкого вивчення ринку виявили і чітко
визначили чотири групи властивостей, якими повинні володіти сучасні
інтегровані інформаційні ринкові послуги незалежно від виду чи
розміщення пристроїв та доступу до них.

Система надання послуг повинна забезпечувати високу, близьку до
ідеальної якість обміну текстовими, графічними та звуковими видами
інформації та їх інтеграцію. Можливості широкого застосування передачі
комп’ютеризованих текстів і графіки (наприклад, системи ASCII,
відеотекс, телекс, які використовуються для підтримки банківських
операцій і електронної пошти) не задовольняють вимогам інших потенційно
прибуткових видів послуг. Для більшості замовників послуг, а також
користувачів, які потребують різносторонньої інформації (наприклад, про
товари для покупок), вирішальною умовою стає наявність високоякісного
озвученого нерухомого або рухомого зображення. В цьому напрямку
проводиться вдосконалення методів передачі статичних і динамічних
зображень, звуку, мови і даних. В результаті з’являється нове покоління
інтегрованих програмних засобів і послуг, орієнтоване на використання
гіпертекстів та можливостей мультимедіа. Для спрощення роботи
користувачів системне програмне забезпечення роботи каналів зв’язку та
прикладні програми синтезуються у взаємодіючі інформаційні послуги. За
рахунок використання технології штучного інтелекту ці послуги можуть
забезпечити користувача інформаційним продуктом таким чином, що форма і
час його доставки визначалися саме користувачем.

Спектр пропонованих послуг повинен бути широким та різноманітним., як
мінімум, він повинен включати такі послуги, як закупки, банківські
операції, електронну пошту, а також підтримання дійового ділового
зв’язку з постачальниками, крупними замовниками та партнерами. Більшість
цих послуг базуватиметься на існуючій інформаційній інфраструктурі, яка
в свою чергу стимулює розвиток нових продуктивніших видів зв’язку. Буде
продовжуватися і розвиватися інтеграція систем телекомунікацій, офісної
автоматики та відео технологій. Можна прогнозувати появу радикально
нових напрямків, цілком нових сфер і видів послуг.

Послуги і маркетинг на основі інформаційних технологій повинні
інтегруватися в об’єднану, здатну до взаємодії систему, просту з таких
поглядів:

технології доступу до неї (користувач повинен освоїти правила роботи
всього за один сеанс);

маркетингу (прозоре призначення цін і стимулювання);

обміну інформацією між окремими сферами послуг (наприклад, інформація
про покупки буде поступати безпосередньо на рахунок покупця).

В доповнення до вказаних аспектів інтеграції повинні бути приведені у
відповідність механізми доступу до інформаційних систем, а також
механізми призначення цін за надання послуг. Соціально-економічна
значимість інформації сприяє поширенню сфери інтегрованих ринкових
послуг на ранніх стадіях створення. Користування прикладним
забезпеченням повинно стати швидше задоволенням, аніж роботою.
Інтерактивна форма реклами повинна бути не тільки економічно вигідною,
але такою, що інтелектуально розвиває користувача. Кабельне телебачення,
звукові та відео системи можуть стати діловими елементами інтегрованих
ринкових послуг при під’єднанні до них інтерактивних пристроїв
управління

Практичне використання інформаційних інтегрованих послуг в будь-якій
організації насамперед вимагає проведення наступних заходів:

забезпечення комутації всіх видів мереж передачі інформації (наприклад,
проведення комутації для телефонного зв’язку, мережі передачі даних та
відеозображення);

досягнення на основі запровадження єдиних стандартів здатності до
взаємодії, як внутрішніх, так і зовнішніх систем при одночасній
організації централізованого управління мережною системою сигналізації,
експлуатації, обслуговування і адміністративної діяльності.

Принципи функціонування ринку електронних угод.

Ринок електронних угод (операцій) зможе охопити системи банківських і
міжбанківських операцій, електронних торгів, системи резервування
квитків і місць у готелях, замовлення товарів, послуг та інше. Поки що
на території України відчуваються лише перші зрушення в цій сфері. В
основі сервісу, що дозволяє купувати і продавати товар через комп’ютерну
мережу, лежить технологія електронної комерції. Це поняття включає в
себе набір варіантів дій, як продавців, так і покупців. Головне, що
відрізняє види технологій електронної комерції – це спосіб оплати. Якими
б різноманітними не здавалися існуючі системи комерції, всіх їх можна
поділити на дві групи, які можна назвати: “спочатку гроші – потім товар”
і “тут і зараз”.

До першої категорії “спочатку гроші – потім товар” відносяться
електронні магазини, які дозволяють покупцю робити замовлення. В цьому
випадку угода здійснюється пізніше, а під час ”відвідування” через
мережу такого віртуального магазину покупець ознайомлюється з
пропонованими товарами, відкладає те, що йому сподобалось у “віртуальний
кошик” і в результаті отримує рахунок-фактуру (або ж якийсь інший
документ) з нарахованою загальною сумою, розрахованими податками,
печаткою і підписом. Цей документ може бути основою для проведення
оплати.

До другої категорії “тут і зараз” відносяться системи “продавець – банк
– покупець”. Головною подією цієї системи комерції є момент натиску
кнопки клієнтом. Саме тоді здійснюється угода, в результаті якої гроші
переходять від покупця до продавця, або вірніше – блокуються на рахунку
клієнта, а товар починає рухатися в зворотному напрямку. Як платіжний
інструмент в таких системах можуть використовуватися міжнародні
пластикові карти. Такий проект реалізовується в Україні. Це пілотний
проект – Система Інтернет Комерції (СІК), що розроблена Міжнародним
центром інформаційних технологій INT при підтримці Національного банку
України та добровільній участі деяких комерційних банків. Участь у
системі платежів відкрита для використання будь-якого платіжного
документу (наприклад, пластикової картки). Для кожного товару в СІК
зберігається його зображення, основні характеристики. Покупцю надається
доступ до цієї інформації в режимі реального часу. Наприклад,
пропонується вся необхідна інформація про якість тканини, кольори та
моделі. Покупець самостійно формує список замовлених товарів, який можна
переглядати і змінювати. Після завершення сеансу покупець отримує
оформлений рахунок-фактуру. Для підтримання безпеки проведення угод
передбачені електронні системи захисту інформації і аудентифікації
учасників угод. Зазначимо, що в Internet вже давно налагоджено
сервіс-бронювання квитків, готельних номерів, замовлень перекладачів,
служби охорони і т. п.

Переваги використання інтегрованих ринкових послуг.

Підтримання функціонування інтегрованих ринкових послуг відбуватиметься
через інформаційну інфраструктуру, яка поєднуватиме споживачів з
виробниками і створюватиме по суті нову форму посередництва, яка сприяє
укладенню комерційних угод між покупцями і продавцями.

Можна виділити шість сегментів в економічній діяльності господарських
суб’єктів, в яких використання інформаційних технологій найвірогідніше
підвищить ефективність торгових операцій: поставки промислових товарів,
розфасування споживчих товарів, страхування комерційних підприємств і
окремих осіб, банківська справа, гуртова торгівля і консалтінг. Переваги
широкомасштабного розповсюдження інтегрованих ринкових послуг насамперед
полягають в наступному:

широкому розповсюдженні інформації, що пояснюється швидким ростом
абонентів комп’ютерних мереж (як організацій, так і окремих фізичних
осіб), яким пропонується широкий спектр інформаційних послуг;

більшою простотою в користуванні інформаційними послугами в порівнянні з
традиційними, завдяки автоматизації процесів підбору і формалізації
інформації шляхом використання елементів штучного інтелекту та
технологій візуального відображення у відповідності з індивідуальними
вимогами;

зменшення витрат на інформацію, яке пояснюється тим, що відносні витрати
на інформаційні технології значно менші відносних витрат у випадку
застосування традиційних технологій.

високий рівень координації при управлінні процесами маркетинг –
виробництво – збут чи служби досліджень та конструкторських розробок –
маркетинг;

усунення посередників між виробником продукції чи послуг і споживачами;

повний контроль за просуванням товару (його якістю, технологією
обслуговування) і товарною маркою, над способом продаж, що зменшить
рівень ризиків неплатежів і число відмов від валютних угод;

зменшення бар’єрів при проникненні на нові ринки сировини і готової
продукції;

зменшення залежності від коливань курсу валют.

Можливості застосування інтегрованих ринкових послуг насамперед
проявлятимуться в таких сферах діяльності, як реклама, придбання товарів
та послуг (представлення продукції та підписання угод), навчання,
надання різноманітних мережних послуг по комп’ютерній мережі (наприклад,
пошук та обробка інформації, забезпечення фінансових послуг – ведення
рахунків, страхування, брокерські послуги, тощо).

В цілому можна констатувати, що інтегровані ринкові послуги
дозволятимуть реалізувати ті переваги, які в перспективі може дати
покупцю та продавцю найновіша інформаційна технологія: закуповувати
товари, вести свої фінансові справи, підтримувати ділові і особисті
зв’язки, працювати та вчитися – і все це за допомогою деякого
інтерактивного пристрою.

Впровадження електронного обміну даними забезпечує можливість
безперового документообігу, тобто автоматизованої циркуляції офіційних
документів, як всередині підприємства, так і між різноманітними
організаціями (банки – клієнти, центри – філії, постачальники –
споживачі). Впровадження електронного обміну даними в комерційній
діяльності може підняти ефективність постачань між торговими партнерами
і зменшити ступінь опрацювання документів оператором-людиною. Оскільки
електронний обмін документами передбачає запровадження прямого
замовлення в комп’ютер організації-виробника, із його допомогою можна
уникнути затримок, викликаних пересилками по пошті, а також повторного
введення даних, що дозволяє заставити товар рухатися швидше. Таке
прискорене постачання інформації стане принциповим для оперативного
виробництва й обліку руху товарів. Оперативне облік товарів приносить
великі фінансові переваги за рахунок скорочення товарних запасів і,
отже, забезпечить мінімум необхідних грошових позик. Сучасна безпаперова
інформаційна технологія базується на міжнародному стандарті EDIFACT
(Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and
Transport).

Список літератури.

Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред.
Г.А.Титоренко – М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, – 336 с.

Бердтис А. Структуры данних. – М.: Статистика, 1974, – 408 с.

Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.

Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.

Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. М. Мир 1997.

Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного
обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.

Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. – М.: Наука,
1988.

Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого
интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение,
1986. –312 с.

Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. – М.: Высшая школа, 1990.

Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. – М.:
Финансы и статистика, 1991.

Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах
обработки данных. – В 2-х кн. – М.: Энергоатомиздат, 1994.

Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. – М.: Финансы и статистика,
1988.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020