.

Структура забезпечення інформаційної системи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
5 4304
Скачать документ

Реферат на тему:

Структура забезпечення інформаційної системи.

Структура інформаційної системи.

Як правило, автоматизована інформаційна система містить функціональні
системи та системи забезпечення. Забезпечення в свою чергу може бути
інформаційним, програмним, технічним, технологічним, організаційним,
правовим, математичним, лінгвістичним і ергономічним. У функціональній
структурі виділяються такі елементи, як функціональна підсистема, блок,
комплекс задач, задача. Склад функціональних підсистем залежить від
прийнятої структуризації управлінських робіт, групування задач, що
вирішуються об’єктом автоматизації. Сукупність функціональних систем
виконує призначення цієї інформаційної системи шляхом забезпечення
виконання заданого кола задач. Фактично функціональні системи
відображають модель управління, тобто в кожній з них проходить
трансформація цілей управління в певні функції. Звичайно в інформаційній
системі функціональна частина може розбиватися по таких ознаках:

рівень управління (вищий, середній, нижній);

вид керованого ресурсу (матеріальні, трудові, фінансові);

сфера використання (банківські, фондового ринку, тощо);

період управління.

Система зберігання інформації.

При проектуванні інформаційної системи особливу увагу приділяють
формуванню автоматизованого банку даних і вибору пакету системи
керування базами даних, для чого до останніх висуваються наступні
вимоги:

забезпечення централізації і децентралізації (локалізації і
розподілення) нагромадження, зберігання, обробки і видачі інформації;

максимальна незалежність програм від зміни даних і даних від програм, а
також фізичних запам’ятовуючих пристроїв;

можливість опису різних структур даних і реорганізації даних;

можливість колективного і персонального використання даних;

захист від збоїв і втрат;

мінімальна надлишковість даних;

захист від несанкціонованого доступу до даних;

забезпечення допустимого часу виконання операцій доступу до даних;

забезпечення необхідного сервісу під час доступу, редагуванні даних,
видача повних довідок.

Інформаційне забезпечення.

Інформаційне забезпечення в значній мірі визначає інтелект системи,
оскільки містить всю використовувану інформацію, оперує нею і здійснює
інформаційний обмін всередині і зовні інформаційної системи. До
інформаційного забезпечення в системах управління висуваються серйозні
вимоги. Інформація повинна бути достовірною, своєчасною, постійно
обновлюваною, представленою в зручній для користувача формі, доступною
користувачу і повною. Неповність інформації часто є причиною прийняття
нераціональних і несвоєчасних управлінських рішень. Основний ефект
інформаційної системи в напрямі вдосконалення управління досягається за
рахунок автоматизації інформаційних процесів і покращення управлінських
рішень.

Інформаційне забезпечення містить не тільки різноманітні дані, але і
систему доступу до них, яка реалізується програмними засобами (СКБД). В
цьому проявляється тісний взаємозв’язок інформаційного і програмного
забезпечення, яке надає ці засоби. Разом з інформаційною системою її
інформаційне забезпечення пройшло складний і важкий шлях бурхливого
розвитку, в якому можна виділити наступні етапи:

перший етап – індивідуальне, вмонтоване в програму вирішення задачі
інформаційного забезпечення;

другий етап – файлові структури, яки створювалися для одної задачі або
комплексу задач під керуванням операційної системи;

третій етап – зведення файлів в бази даних, які обслуговують комплекси
задач і функціональні підсистеми під керівництвом операційної системи,
що забезпечує взаємозалежність фізичних запам’ятовуючих пристроїв,
користувачів і структур даних;

четвертий етап – сучасні бази даних, мови запитів і маніпуляції даними,
незалежність фізичної, логічної організації даних і користувачів,
керування даними з боку системи керування базами даних;

п’ятий етап (перспектива) – бази даних і бази знань, звернення і запити
реалізуються на довільній мові, аж до розмовної.

Перспективні системи на базі новостворених технічних і програмних
засобів в майбутньому забезпечать нові інтелектуальні можливості. Вони
дозволять спілкуватися з користувачем мовою, близькою до розмовної,
розв’язувати логічні задачі (доведення, пошук рішень), використовуючи
задану сукупність правил доведення, а також приймати рішення, формувати
поняття і образи, їх зберігання і доступ до них, надавати енциклопедичні
довідки, розв’язувати задачі системотехніки, проводити дослідження і
розробки, розуміти і формувати мови (зі словником не менше 100000 слів),
проводити переклад з однієї мови на іншу, застосовувати елементи
самопрограмування і вільний діалог.

Програмне забезпечення.

Програми – це тексти, складені з основних конструкцій мови,
віджображаючі інтелектуальну, рутинну, фактографічну чи іншу
інформаційну діяльністі в умовах автоматизації і застосування
комп’ютерів. Тобто всі програмні і зв’язані з ними інформаційні засоби:
логічні одиниці інформації (елементи, записи, складні записи, структури
даних, структури знань) і алгоритмічні мови програмування, спілкування,
маніпулювання і обміну інформацією. Спеціальне програмне забезпечення
включає окремі програми і програмні комплекси, розроблені для управління
конкретним підприємством, у вигляді пакетів прикладних програм (ППП),
які здійснюють певні функції управління у вигляді програмної системи,
яка реалізує певний метод розв’язку задач управління.

Зазначимо, що інформаційна система постійно зазнає динамічних змін. Її
розвиток здійснюється в багатьох напрямках. Основні із них такі:

охоплення автоматизацію нових підсистем і розширення функцій
інформаційної системи;

створення принципово нових алгоритмів (задач) і вдосконалення вже
існуючих;

вдосконалення і розширення комплексу технічних засобів;

вдосконалення загальносистемного програмного забезпечення.

А це в свою чергу вимагає своєчасного динамічного корегування
програмного забезпечення.

Технічне забезпечення.

Функціонування інформаційної системи грунтується на використанні
технічних засобів, які забезпечують збирання, реєстрацію, передачу,
зберігання, обробку і тиражування інформації, а також процеси взаємодії
людини і комп’ютера для вирішення задач управління об’єктом.
Передбачається, що інформаційна система створюватиметься на базі
впровадження: нових радіо-комунікаційних зв’язків, сучасних комп’ютерної
та факсимільно-друкуючої техніки, локальної комп’ютерної мережі і
відповідних програмних засобів. Комп’ютерні мережі, які з’явилися
недавно, здатні утворити основний кістяк комунікаційних зв’язків. Ці
мережі – один з яскравих прикладів реалізації інформаційних технологій,
в яких поєднуються, як різного роду апаратура по обробці, зберіганню та
передачі інформації, так і різні види обслуговування (інформаційна
служба, телекс, відеотекс, телеконференції, електронна пошта). Крім
телеграфних апаратів, на кінцевих пунктах мережі з’явилися комп’ютери,
факсимільні апарати, бази даних. До провідникових і кабельних каналів
додалися мікрохвильові і волоконно-оптичні. Завдяки об’єднанню
використовуваних програмно-сумісних комп’ютерів в локальну мережу,
досягається оптимальне співвідношення продуктивності і вартості
інформаційно-обчислювальної системи. Архітектура локальної мережі
забезпечує високий рівень інтеграції системи, як по вертикалі, так і по
горизонталі, підвищення продуктивності управлінської праці в два-три
рази при роботі на ізольованих засобах інформаційних підсистем і в п’ять
– десять раз при роботі в складі локальної мережі. Для ефективного
використання різноманітної номенклатури технічних засобів необхідно
забезпечити їх інформаційну (єдині формати даних і агрегатів даних,
спільність тезаурусу і класифікаторів, наявність інтерфейсів кодів і
технічних пристроїв), програмну і технічну (пропускні здатності
пристроїв і каналів, можливість спряження пристроїв і каналів штатними
засобами) сумісність. З цією метою всі засоби інформаційної системи
повинні бути об’єднані в єдиний комплекс технічних засобів
інформаційної системи. Ця специфічна вимога є додатковою до звичайних
вимог, яка охоплює виконання поставлених завдань з необхідною якістю,
виконання вимог економіки, надійності, економічності і естетики.

Структурними елементами технічного забезпечення є технічні засоби,
методичні і управлінські матеріали, технічна документація, обслуговуючий
персонал, які забезпечують виконання функціональних задач інформаційної
системи.

Персонал об’єднує розробників і експлуатаційників комплексу технічних
засобів з врахуванням периферійного обладнання, засобів зв’язку і
телеобробки, організаційно-технічний, монтажно-налагоджувальний,
експлуатаційний і обслуговуючий штат працівників.

Технологічне забезпечення.

Технологічні процеси, які відбуваються в сфері матеріального
виробництва, описуються послідовністю операцій і етапів переходу
вихідного продукту в кінцевий. Технологічні процеси тісно пов’язані з
інформаційною системою і мають справу з інформацією. Стосовно до
інформаційної системи слід розрізняти технологічні процеси проектування,
впровадження і аналогічні процеси її функціонування.

Технологія розробки інформаційної системи повинна описати процеси
проектування на всіх етапах. Тут з одного боку слід виділити технологію
перебудови апарату управління та його підготовку до проведення
автоматизації, а з іншого технологію проектування і впровадження, тобто
розробку інформаційної системи. Технологічні процеси повинні приводити
до розробки методів, алгоритмів і програм обробки інформації і
підтримання функціонування інформаційної бази даних.

Впровадження інформаційної системи спонукає до широких змін методів
роботи управлінського персоналу, структури системи, процедур управління,
документопотоків. Ці зміни умовно можуть бути поділені на дві групи. До
першої групи відносяться зміни, пов’язані з проведенням комплексу
заходів по вдосконаленню діючої організації і управління. До другої
групи відносяться зміни, пов’язані з вдосконаленням методів і
технології, обумовлені автоматизацією розв’язку задач.

Перераховані особливості повинні враховуватися в технології управління
для чого потрібно:

розширити обсяг задач менеджменту (по кількості і складності алгоритмів
розв’язку) для всіх рівнів управління та впровадження принципово нових
задач;

використовувати для розв’язку управлінських задач точну інформацію про
об’єкт управління і оточуюче середовище;

задовольняти будь-яким заданим нормативам розв’язку задач по часу,
періодичності, різноманітних площинах і варіантах, в тому числі
підтримувати режим управління в реальному часі;

здійснити інтеграцію систем управління по рівнях, а також організаційних
і технологічних структур управління (наприклад, створення гнучких
автоматизованих виробництв можливе тільки таким чином);

створити умови для ефективнішої роботи менеджерів в таких напрямках:

забезпечення менеджерів вибірковою, повною, своєчасною, позбавленою шуму
інформацією в зручній для сприйняття формі;

звільнення менеджерів та іншого персоналу від виконання рутинних робіт;

формування нормативно-довідкової інформації і консультування при
прийнятті рішення;

підготовка варіантів рішення (альтернатив);

прогнозування наслідків рішень, що приймаються;

імітація ситуацій прийняття рішень і перебирання варіантів;

забезпечення інформаційного сервісу (наприклад, відповідей на запити);

виконання інструкцій по розв’язку управлінських задач, які забезпечують
виконання рішень: диспетчерування, контроль забезпечення ресурсами та їх
розрахунок;

реалізація зв’язків з іншими менеджерами, базами даних інших
інформаційних систем і з організаціями зовнішнього середовища;

забезпечити впровадження безпаперової технології обліку, контролю,
звітності, планування, оперативного управління, управління
матеріально-технічним забезпеченням і т.д.

Організаційне забезпечення.

Під організаційним забезпеченням слід розуміти узгодження по місцю, часу
і меті сумісне функціонування окремих виконавців, колективів і технічних
засобів. Воно повинно здійснюватися і регулюватися деякими правилами
взаємодії, які утворюють правовий та моральний кодекс і складають основу
правового забезпечення. Тому організаційне забезпечення будується на
нормативних актах правового забезпечення, а правове забезпечення
знаходить своє втілення в організаційному забезпеченні.

Організаційне забезпечення інформаційної системи охоплює сукупність
засобів, методів і відповідного персоналу. Воно повинно забезпечити:

проведення техніко-економічного аналізу існуючої системи управління,
вибору і постановки задач побудови інформаційної системи на етапі
розробки і впровадження;

регламентацію взаємодії персоналу з комплексом технічних засобів і між
собою в процесі розв’язку задач управління, контролю ефективності роботи
системи управління на етапі функціонування інформаційної системи.

На етапі проектування організаційне забезпечення виконує наступні
задачі:

аналіз існуючих систем управління і формулювання напрямів підвищення їх
ефективності;

вибір і постановку задач управління;

формулювання вимог до комплексу технічних засобів;

розробку організаційних рішень по складу, структурі, організації і
методології розв’язку задач управління в інформаційній системі, склад
робочих процедур і пояснення щодо їх виконання.

На етапі функціонування інформаційної системи організаційне забезпечення
вирішує такі задачі:

впровадження методів задач управління;

організацію функціонування персоналу і комплексу технічних засобів
інформаційної системи;

контроль і аналіз ефективності управління;

формування пропозицій по вдосконаленню і розвитку інформаційної системи.

В склад організаційного інформаційного забезпечення включаються схеми
структури управління і списки штатних розкладів, уніфіковані форми
документів, відомості про системи морального і матеріального
стимулювання, посадові інструкції.

Правове забезпечення.

Основою ефективного розвитку підприємств є нормативно-правова база, яка
грунтується на сукупності законів, потрібних для регулювання діяльності
та створення сприятливих умов для її розвитку. Правове забезпечення – це
сукупність норм, виражених в нормативних актах, які встановлюють і
закріплюють організацію інформаційної системи, її мету, завдання,
структуру і функції (правовий статус інформаційної системи і її
підрозділів), призначених для регламентації створення і функціонування
інформаційної системи. Правове забезпечення будується на базі юридичного
підходу, який розглядає соціальне управління, як організаційну, в тому
числі виконавчо-розпорядницьку діяльність державних органів, спрямовану
на виконання законів та інших нормативних актів, прийнятих органами
влади і управління. Юридичний підхід аналізує місце і роль права в
управлінні, визначає зміст законної виконавської і розпорядчої
діяльності державних і управлінських органів, виробляє рекомендації по
її вдосконаленню.

Конструктивно функції управління в сфері права реалізуються у вигляді
нормативно-правових актів, планів, положень і методик, обов’язкових для
всіх ГОСТів, які визначають різноманітні заходи в сферах планування і
управління. Нормативно-правові акти – це форма вираження і встановлення
правових норм, сукупність яких утворює нормативно-правову базу
управління, яка будується за ієрархічним принципом. Нормативно-правові
акти поділяються на законодавчі, нормативні акти міністерств і відомств,
акти місцевих органів влади і управління, локальні нормативні акти,
індивідуальні акти.

На етапі функціонування інформаційної системи правове забезпечення
включає:

статус інформаційної системи в конкретних галузях державного управління;

правове положення про компетенцію ланок інформаційної системи і
організацію їх діяльності;

права, обов’язки і відповідальність персоналу інформаційної системи;

правове положення окремих видів процесів управління в інформаційній
системі;

порядок отримання і використання інформації в інформаційної системі,
процедури її збору, реєстрації, зберігання, передачі і обробки;

порядок отримання і використання комплексу технічних засобів,
програмного, інформаційного та інших видів забезпечення.

Математичне забезпечення.

Математичне забезпечення включає сукупність математичних методів,
моделей і алгоритмів для розв’язку задач управління і обробки інформації
із застосуванням обчислювальної техніки. Математичне забезпечення
містить засоби математичного забезпечення, методи вибору розв’язування,
технічну документацію, персонал (спеціалістів цієї галузі). До засобів
математичного забезпечення відносяться: моделі процесів управління,
алгоритми розв’язку задач управління, методи оптимізації за багатьма
критеріями, методи математичного програмування, математичної статистики,
теорії масового обслуговування та інші. До методів вибору рішення
математичного забезпечення інформаційної системи відносяться методи
вибору типів алгоритмів, оцінки їх точності, швидкодії і складності.
Технічна документація включає описи задач і алгоритмів, постановки
задач, описи пакетів прикладних програм, тести і контрольні приклади.
Спеціалісти математичного забезпечення займаються постановкою задач та
використання математичних аналітичних і числових методів.

Лінгвістичне забезпечення.

Лінгвістичне забезпечення охоплює сукупність науково-технічних термінів
ти інших мовних засобів, правил формалізації мов, методів стиску запису
інформації, засобів діалогу людини і обчислювальної системи.
Лінгвістичне забезпечення включає в себе:

інформаційні мови для опису структурних одиниць баз даних інформаційної
системи (документів, показників, реквізитів);

мови управління, маніпулювання і обміну даними в банку даних
інформаційної системи;

мовні засоби інформаційно-пошукових систем;

мовні засоби системи автоматизованого проектування;

діалогові мови;

словники термінів і визначень.

Ергономічне забезпечення.

Ергономічне забезпечення охоплює сукупність методів і засобів,
призначених для створення оптимальних умов для ефективної діяльності і
навчання операторів з складу персоналу інформаційної системи.
Ергономічне забезпечення включає в себе:

комплекс документації, яка містить ергономічні вимоги до робочих місць і
здійснює експертизу робочих місць;

комплекс методів, учбово-методичних матеріалів і технічних засобів
підготовки персоналу до роботи;

комплекс методів і засобів, які забезпечують професійний відбір.

В плані ергономічного забезпечення на етапах проектування інформаційної
системи визначається ступінь і рівень участі людини в системі
управління, вимоги до форми представлення інформації, умови оточуючого
середовища діяльності людини, порядок роботи і відпочинку персоналу,
нормативи навантаження і надійності персоналу; вимоги до технічних
засобів, способи взаємодії персоналу і технічних засобів.

В реальних інформаційних системах загальне число видів забезпечення, що
підтримують достатнє та повне функціонування організації може бути і
меншим. Обов’язковими складовими інформаційної системи є лише
підсистеми інформаційного, програмного і технічного забезпечення.
Функції інших видів забезпечення менш значимі і можуть об’єднуватися і
групуватися або входити в основні підсистеми.

Центр ваги управлінської діяльності повинен бути зосереджений на
функціональних задачах, таких, як багатофакторне планування, розрахунок
балансу, розробка нормативів, облік і контроль. Органи управління
повинні вирішувати складні і широкомасштабні інформаційні задачі, для
чого вони повинні отримувати від об’єктів управління своєчасну, якісну,
повну і достовірну інформацію; своєчасно обробляти її, виробляти команди
управління і видавати звітність і результати аналізу вищестоячим
організаціям. Одночасно повинні вирішуватися задачі прогнозування,
перспективного і поточного планування, визначення основних напрямів
розвитку науково-технічного прогресу.

Основними методологічними принципами впровадження інформаційної системи
в управління є:

впровадження найефективніших методів управління, які б забезпечували
оптимальність принципових рішень, всебічне нагромадження і використання
досвіду;

автоматизація і механізація інформаційних процесів і технологій;

організація чіткого, безперебійного і високонадійного зв’язку з
об’єктами управління і об’єктів між собою;

методична єдність проектування усіх ланок інформаційної системи і
забезпечення інформаційної, технічної і програмної сумісності усіх
засобів;

однократність формування вихідної інформації і ввід її в систему,
багатократне її використання і зберігання на протязі необхідного часу,
доступ до інформації усіх зацікавлених користувачів, агрегування
інформації по мірі її переміщення знизу вверх.

Список літератури.

Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред.
Г.А.Титоренко – М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, – 336 с.

Бердтис А. Структуры данних. – М.: Статистика, 1974, – 408 с.

Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.

Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.

Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. М. Мир 1997.

Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного
обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.

Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. – М.: Наука,
1988.

Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого
интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение,
1986. –312 с.

Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. – М.: Высшая школа, 1990.

Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. – М.:
Финансы и статистика, 1991.

Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах
обработки данных. – В 2-х кн. – М.: Энергоатомиздат, 1994.

Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. – М.: Финансы и статистика,
1988.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020