.

Інформаційні системи в страховому бізнесі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 3016
Скачать документ

Реферат на тему:

Інформаційні системи в страховому бізнесі.

Зростаюча роль системи страхування.

Страхування є одним з найбільш інформаційно насичених та інформаційно
залежних видів бізнесу. Розвиток ринкових відносин та входження в
світові інтеграційні процеси заставляє вже сьогодні наближатися до вимог
світових стандартів. Зростають вимоги до об’єктивної оцінки фінансового
стану підприємств, координації стратегій, що спрямовується на звуження
фінансових ризиків та отримання конкурентних переваг. Це обумовлює
необхідність впровадження в процес страхування автоматизованих
інформаційних технологій.

Страхування – це система економічних відносин, які призначена для
подолання і відшкодування різного типу втрат в результаті непередбачених
випадковостей. Воно надяє всім господарським суб’єктам і членам
суспільства гарантії у відшкодуванні втрат, одержаних в результаті
нещасних випадків, стихійного лиха, викликаними непередбаченими
обставинами в діяльності підприємств, фірм, банків.

Багаторічний досвід страхування переконливо показав, що воно є потужним
фактором позитивного впливу на економіку. Саме страхування підвищує
інвестиційний потенціал і дає можливість збільшити майно і багатство
нації. Це важливо і для економіки України. Саме тому налагодження
неперервного і безперебійного виробничого процесу, підтримка
стабільності та стійкості економічного розвитку, підвищення рівня життя
населення вимагає формування ефективної системи страхування.

Страхування включає сукупність форм і методів формування цільових фондів
грошових засобів та їх використання на відшкодування втрат при
непередбачуваних ризиках, а також для надання допомоги громадянам при
наступленні певних подій в їхньому житті.

Перехід до ринкової економіки забезпечує суттєве зростання ролі
страхування в суспільному відтворенні і значно розширює сферу страхових
послуг. Страхування виступає з однієї сторони засобом захисту бізнесу і
добробуту людей, а з іншої – видом діяльності, що приносить прибуток.
Джерелами прибутку страхової компанії служать прибутки від страхової
діяльності, від інвестицій тимчасово вільних ресурсів в об’єкти
виробничої і невиробничої сфер діяльності, акції підприємств, банківські
депозити, цінні папери і т.д.

Формування страхового ринку.

Сфера економічних відносин, де об’єктом купівлі – продажу виступає
страховий захист, формується попит і пропозиція на нього, отримала назву
страховий ринок. Обов’язковою умовою існування страхового ринку є
наявність суспільної потреби на страхові послуги і наявність
страхувальників, які здатні задовольнити ці потреби. Перехід вітчизняної
економіки до ринкової суттєво змінює роль та місце страхувальника в
системі економічних відносин. Страхові компанії перетворюються в
повноправних суб’єктів господарського життя.

Діючий страховий ринок представляє собою складну інтегровану систему
економічних, фінансових, інформаційних зв’язків, включає різні
взаємодіючі структурні ланки.

Страховий ринок, як частина фінансово-кредитної сфери, є об’єктом
державного регулювання і контролю з метою забезпечення його стабільного
функціонування з врахуванням значимості страхування в процесі
суспільного відтворення. Державне регулювання страхового ринку
здійснюється через спеціальну податкову політику, прийняття законів по
окремих видах підприємницької діяльності, законів, що регламентують
укладання договорів страхування і розв’язання виникаючих суперечностей.

Основною ланкою страхового ринку є страхове товариство або страхова
компанія. Страхова компанія – певна суспільна форма функціонування
страхового ринку – це відокремлена структура, що здійснює підписання
договорів страхування і їх обслуговування. Страховій компанії властиві
техніко-організаційна єдність і економічна відокремленість її ресурсів,
їх самостійний повний оборот. Страхова компанія функціонує в економічній
системі, як самостійний господарський суб’єкт і вбудована у певну
систему виробничих відносин. Економічно відокремлені страхові компанії
будують свої відносини з іншими страхувальниками на основі
перестрахування і співстрахування.

Нова роль страхових компаній полягає в тому, що вони все частіше
виконують функції спеціалізованих кредитних інститутів – тобто
займаються кредитуванням певних сфер і галузей господарської діяльності.
Страхові компанії займають ведуче після комерційних банків позиції по
величині активів і по можливості їх використання в якості позичкового
капіталу. Характер акумульованих ними ресурсів дозволяє використовувати
їх для довгострокових виробничих капіталовкладень через ринок цінних
паперів. Банки, що опираються на порівняно короткотерміново залучувані
кошти, такими можливостями не володіють. Тому страхові компанії можуть
зайняти провідне місце на ринку капіталів.

Види страхових компаній.

Страхові компанії поділяються на декілька типів.

Акціонерні страхові товариства, тобто форми організації страхових фондів
на основі централізації грошових засобів шляхом продажу акцій.

Перестрахувальні компанії, які здійснюють вторинне страхування
найбільших і найнебезпечніших ризиків.

Товариства взаємного страхування, які передбачають організацію
страхового фонду на основі централізації засобів через пайову участь
його членів або створення, як правило, спілок середніх і крупних
власників (домовласників, власників готелів, тощо).

Державна страхова компанія – публічно-правова форма організації
страхового фонду, заснована державою.

Недержавний пенсійний фонд – особлива форма організації особистого
страхування, яка гарантує рентні виплати особам, що страхуються, після
досягнення ними пенсійного віку. В країнах з розвиненою економікою
пенсійні фонди є не тільки джерелом суттєвих інвестицій, але й
невід’ємним елементом системи “вбудованих стабілізаторів“, які зменшують
вплив економічних циклів на соціальну сферу.

Таким чином, ринок страхування – це особливе соціально-економічне
середовище, певна сфера економічних відносин, де об’єктом
купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція
на нього.

Функції страхування.

Ринок страхування тісно пов’язаний з усіма ланками процесу відтворення.
Будучи складовою частиною економіки, ринок страхування відображає стан і
рівень розвитку виробничих сил суспільства і в той же час активно
впливає на розвиток економіки. Страхові ринки поділяються за галузевою
ознакою, за масштабами – на національні регіональні і міжнародні.
Страховий ринок – це і поле активних інформаційних зв’язків, в якому
інформаційні потоки забезпечують реалізацію управлінських рішень по всіх
ключових питаннях його діяльності.

За походженням і змістом страхування має риси, які поєднують його з
категоріями “фінанси“ і “кредит“ (перерозподіл грошового фонду,
повернення отриманої позики) і в той же час принципові відмінності від
фінансів і кредиту, характерні тільки для нього функції.

Функції страхування і його зміст органічно пов’язані. До числа важливих
функцій відносяться:

формування спеціалізованого страхового фонду грошових засобів;

компенсація збитків і особисте матеріальне забезпечення громадян;

запобігання страхового випадку і мінімізація збитків.

Перша функція – це формування спеціалізованого страхового фонду грошових
засобів, як плату за ризики, які беруть на свою відповідальність
страхові компанії. Цей фонд може формуватися, як в обов’язковому, так і
в добровільному порядку. Держава, виходячи з економічної і соціальної
обстановки, регулює розвиток страхової справи в країні.

Друга функція страхування – компенсація збитків і особисте матеріальне
забезпечення громадян. Право на компенсацію збитків мають тільки фізичні
і юридичні особи, які є учасниками формування страхового фонду.
Компенсація збитків за допомогою вказаної функції здійснюється фізичними
або юридичними особами в рамках існуючих угод майнового страхування.

Третя функція страхування – запобігання страхового випадку і мінімізація
збитків – передбачає широкий комплекс заходів, в тому числі фінансування
заходів по недопущенню або зменшенню негативних наслідків нещасних
випадків, стихійних лих і т.д.

Впровадження автоматизованих інформаційних систем в сфері страхування.

Маючи справу з масовими явищами, по відношенню до яких організується
страховий захист, страхування збирає, групує і узагальнює інформацію з
метою вироблення оптимальної стратегії своєї діяльності. На сьогодні всі
інформаційні процедури управління страховою діяльністю базуються на
автоматизованих інформаційних технологіях і системному підході до
розгляду страхування. Зокрема, різноманітні функції і задачі можуть бути
впорядковані і представлені у вигляді взаємозв’язаної системи.

Страхування можна класифікувати за сферами діяльності, формами
проведення, видами (галузями) страхування. Сфера діяльності страхових
організацій розрізняється за зонами економічної діяльності: внутрішній,
зовнішній і змішаний страхові ринки. Це організаційна класифікація
страхування, як виду економічної діяльності. Форма проведення
страхування може бути обов’язковою (в силу закону) і добровільною. За
формою організації страхування може бути державним, акціонерним,
взаємним і кооперативним.

В умовах ринкової економіки, виходячи з характеристики об’єктів
страхування, виділяються чотири основні види страхування:

майнове страхування;

особисте страхування;

страхування відповідальності;

страхування економічних ризиків.

Такий поділ на чотири види (галузі) страхування характерний для
вітчизняного страхового ринку. Така класифікація визначається переліком
об’єктів і ризиками, які підлягають страхуванню.

Особисте страхування можна інтерпретувати, як галузь страхування, де
об’єктом страхування виступає життя, здоров’я та працездатність людини.

Майнове страхування трактується, як галузь страхування, в якій об’єктом
страхових правовідносин виступає майно в різних формах. Його економічне
призначення – компенсація збитків, які виникли внаслідок страхового
випадку. Страхувальниками в таких випадках виступають не тільки власники
майна, але й інші юридичні та фізичні особи, які несуть відповідальність
за його збереження.

Страхування відповідальності – галузь страхування, де об’єктом виступає
відповідальність перед третіми (фізичними та юридичними) особами, яким
можуть бути завдані збитки внаслідок деякої дії або ж бездіяльності
страхувальника. Через страхування відповідальності здійснюється
страховий захист економічних інтересів можливих призвідців шкоди, які в
кожному конкретному страховому випадку знаходять свій грошовий вираз.

В страхуванні економічних ризиків (підприємницьких ризиків) виділяють
підвиди: страхування ризику прямих та опосередкованих втрат. До прямих
втрат відносяться, наприклад, недоотримання прибутку, збитків від
простоїв обладнання внаслідок недопоставок сировини, матеріалів і
комплектуючих виробів, страйків та інших об’єктивних причин.
Опосередковані втрати пов’язані із страхуванням втраченої нагоди,
банкротством підприємства та інші.

Завдання автоматизованих інформаційних систем страхування.

Автоматизовані інформаційні технології в діяльності страхової компанії
спрямовані на впровадження систем, які охоплюють всі основні елементи
технологічного процесу та гарантують повну безпеку даних на всіх етапах
обробки інформації. Реалізація автоматизованої інформаційної системи
страхової компанії полягає в автоматизованому вирішенні задач страхової,
фінансової, бухгалтерської та інших видів діяльності. Автоматизовані
інформаційні технології діяльності страхової компанії спрямовані на
впровадження систем, що охоплюють всі основні елементи технологічного
процесу страхування і гарантують повну безпеку даних на всіх етапах
обробки інформації. Реалізація автоматизованої інформаційної системи
страхової компанії полягає в автоматизації розв’язування задач
страхової, фінансової, бухгалтерської та інших видів діяльності.

Коротко розглянемо основні функціональні задачі, що застосовуються в
умовах автоматизованої інформаційної системи страхування:

Процес підписання угоди. Перевірка наявності попередніх договорів по
кожному страхувальнику, випадків страхових виплат, розрахунок
коефіцієнтів для поправок до тарифної ставки та особливих умов,
розрахунок комісійних агенту, занесення договору в базу даних для
наступної обробки, видача необхідних документів.

Підписання додаткового договору. Розрахунки по умовах або об’єктах
страхування, що змінилися, з врахуванням основного договору, поповнення
бази даних про нові договори чи внесення змін у вже підписані.

Підписання договору перестрахування. Перевірка відповідної інформації,
розрахунок комісійних.

Внесення страхової премії (чи її частини). Перерахунок грошових засобів
по рахунках, у випадку наявності перестрахування – розрахунок з
перестрахувальниками.

Закінчення договору страхування. Переміщення інформації в бази для
формування резервів та інших розрахунків.

Настання страхових подій. Розрахунок відшкодувань, перевірка виплат,
перерахунок по договору чи його зупинення, ведення бази страхових подій.

Розрив договору страхування. Розрахунки з страхуючим, проводка грошових
засобів, здійснення змін в базі договорів.

Розрахунок базових тарифних ставок по видах страхування. Перегляд в базі
даних всіх договорів по конкретному виду страхування, по страхових
подіях, розрахунок з використанням статистичних таблиць.

Розрахунок резервного фонду. Аналіз поточного стану рахунків,
відслідковування змін в кількості та сумах договорів по видах
страхування, розрахунок по вимогах та поточному стану.

Аналіз страхового портфелю. Визначення тенденцій страхового ринку,
аналіз власної діяльності, прогнозування подальшого розвитку, аналіз
варіантів можливих управлінських дій.

Ведення внутрішньої бухгалтерії. Розрахунок заплат співробітникам
компанії: облік власності та інше.

Повна технологія страхування повинна передбачати обробку великих і
взаємопов’язаних масивів даних:

договорів страхування і перестрахування:

страхових полісів;

брокерських договорів;

документів по заплаті страхових представників;

платіжних доручень;

касових ордерів і бухгалтерських проводок;

заяв на виплату страхового відшкодування;

актів про страхові випадки та інше.

Нагромадження і обробка інформації проходить в різних підрозділах і
службах страхової компанії (бухгалтерії, відділах –
фінансово-економічному, власників полісів, виплат, перестрахування,
кадрів, агентствах та інших). Перехід до автоматизованих інформаційних
технологій супроводжується зміною характеру та якості управління.
Аналітична робота менеджерів стає головною, формує в них нові
пріоритети. Це дозволяє перетворювати інформацію в один з ключових і
реально доступних ресурсів компанії, а подальший розвиток
автоматизованих інформаційних технологій стає обов’язковим елементом її
стратегії розвитку організації.

Але автоматизовані інформаційні технології ефективні і рентабельні у
випадку існування достатньо апробованої та відшліфованої схеми
діловиробництва, так, як автоматизації підлягають лише стабільні,
підпорядковані певним законам процеси. Якщо ж кожна робоча ситуація
унікальна, якщо винятки і поправки розмивають і маскують закономірності
і правила, тоді спроби впровадження інформаційних технологій не може
принести нічого окрім витрат засобів та часу. Для страхових компаній це
означає, що насамперед повинні бути розроблені та затверджені з
перспективою на довготривале використання форми всіх первинних та
звітних документів, пов’язаних із страхуванням. Наприклад, заява на
страхування, поліс, договір страхування, акт по страховому випадку,
рахунки прибутків та збитків бухгалтерського балансу.

Для проведення автоматизації насамперед потрібно, щоб були:

детально продумані, відлагоджені та документально оформлені у вигляді
правил, інструкцій та положень всі робочі процедури;

описані в інструкціях ( а ще краще – описані та зображені на схемах)
шляхи та умови руху всіх документів, а якщо це документи фінансового
характеру, то і рух грошей.

Зокрема такі схеми документопотоків дозволяють повністю прослідкувати
життєвий цикл кожного документу та проаналізувати документообіг в
компанії, а врешті решт його – покращити та спростити, а при
необхідності доповнити та розвинути на базі нових технологічних рішень.
Якщо ця робота не проведена, тоді розробка ефективної автоматизованої
інформаційної технології стає практично нездійсненною справою.

Вимоги до створення інформаційних систем страхування.

Автоматизація задач страхової справи в першу чергу залежить від зміни
форм взаємодії машини і користувача. На початковому етапі використання
ЕОМ переважно вирішувалися задачі, що формували дані про результати
діяльності страхової організації за звітний період. ЕОМ
використовувалися в режимі пакетної обробки, що викликало затримку в
прийнятті рішення та виключало роботу страхувальників з клієнтами в
реальному масштабі часу. Становище змінилося коли значна частина
комп’ютерів в страхових компаніях, що використовувалися, були задіяні в
розподіленій обчислювальній системі. Очевидна перевага розподілених
систем – принципово вища надійність, необхідна надлишковість інформації.
Під надійністю будемо розуміти здатність системи виконувати свої функції
при відмовах окремих елементів апаратури і неповної доступності даних.
Основою підвищеної надійності розподілених систем є обгрунтована
надлишковість інформації. Надлишковість даних страхової компанії, що
зберігаються, проявляється в тому, що в розподілених базах деякі набори
даних можуть дублюватися на декількох серверах, так що при відмові
одного з них дані все ж одно залишаться доступними. Для філіалів
страхової компанії крім надійності та надлишковості розподілені системи
дають можливість сумісного використання інформаційних, програмних та
технічних ресурсів, які забезпечують засоби зв’язку з іншими філіалами,
а також гнучкість розподілу робіт по всій системі.

Розподілені системи в страховій діяльності будуються на основі
автоматизованих робочих місць спеціалістів, що з’єднувалися каналами
зв’язку в обчислювальні мережі багатопроцесорних комп’ютерів і
багатомашинних обчислювальних комплексів. Автоматизовані робочі місця
оснащуються персональними комп’ютерами та прикладними програмами, які
призначаються для забезпечення окремих функцій (розрахунок заробітної
плати, облік страхових полісів) або блоків функцій, наприклад
бухгалтерських операцій, інвестицій та інших. Всі автоматизовані робочі
місця під’єднуються до потужнішого серверу. В таких умовах
забезпечується багатокористувацька робота з різними чи одними і тими ж
програмами та наборами даних. Це дозволяє усунути надлишковість та
суперечливість даних, а також втрати та спотворення. Практикується
робота для користувачів з числа співробітників компанії по паролю, тобто
дозволяється працювати тим, хто має відповідні повноваження.

Поява подібних систем, які здійснюють задачі страхування в галузі
фінансово-кредитної діяльності, пояснюється насамперед тим, що ці
системи потенційно мають краще співвідношення “продуктивність –
вартість“. Технічний прогрес призвів до появи дешевих та потужних
персональних комп’ютерів та високошвидкісних засобів зв’язку. Страховим
компаніям стало вигідним закуповувати декілька комп’ютерів середнього
класу і зв’язувати їх в мережу, що в ринкових умовах забезпечує швидке
технічне оснащення заново створюваних організацій. Широке використання
розподілених обчислювальних систем в страховій справі визначає характер
самих прикладних задач та організацію їх вирішення. Співробітники,
відділи, філіали страхової компанії, окремі споживачі інформації
(агенти, брокери), як правило, розташовані на деякій території. Ці
користувачі достатньо автономно вирішують свої задачі, а тому
зацікавлені у використанні власних обчислювальних ресурсів. Але
вирішувані ними задачі тісно взаємопов’язані, тому їх обчислювальні
засоби повинні поєднуватися в єдину систему. Адекватним рішенням в такій
ситуації є лише використання обчислювальних мереж (локальних,
глобальних).

Використання обчислювальних систем в страховій діяльності забезпечує
підвищення ефективності роботи за рахунок скорочення термінів обробки
інформації, збільшення аналітичних можливостей, що відбивається
насамперед на збільшенні прибутків компанії. Саме завдяки впровадженню
автоматизованих інформаційних систем і технологій в страховій справі
забезпечується конкурентоспроможність страхових послуг, збільшується
доля компанії на страховому ринку. Ці переваги пояснюються наступними
причинами.

Отримуючи легкий і повніший доступ до інформації, співробітники
приймають обгрунтовані рішення за рахунок високої достовірності та
оперативності. Наявність мережі зменшує потребу страхових компаній в
інших формах передачі інформації, наприклад за допомогою телефону та
пошти. Таким чином досягається не тільки обгрунтованість висновків,
підвищення точності і достовірності результатів, але й зменшення затрат
часу, трудових та вартісних затрат для прийняття рішення, покращується
обслуговування клієнтів страхових компаній. Не менш важливим є
можливість сумісного використання дорогої апаратури. Декілька
користувачів можуть сумісно використовувати модем, комп’ютер-серверу,
інше обладнання. У користувача створюється ілюзія, що ці ресурси
під’єднані безпосередньо до комп’ютера, так, як для їх використання
непотрібні додаткові зусилля. Мережі надають страховій компанії свободу
у виборі місць територіального розміщення їх філіалів, тобто дозволяють
компаніям використовувати не тільки філіали, але й робочі місця
страхувальників і спеціалістів там, де вони найефективніші для виконання
страхових операцій. Немаловажне значення має широке використання
страхувальниками переносних (мобільних) персональних комп’ютерів
(notebook).

Структура та перспективи використання інформаційних систем.

Інформаційний простір організації, який представляється автоматизованою
інформаційною системою обробки даних, функціонує на базі певних
складових об’єктів. Основні категорії об’єктів і технологія їх
функціонування описані нижче:

Центральний офіс страхової фірми, або ж головна організація, має одну
або декілька високошвидкісних локальних обчислювальних мереж, які
об’єднуються одна з одною через високошвидкісні мости та маршрутизатори.
Локальну обчислювальну мережу можна розглядати, як інформаційний центр
всієї компанії, яка містить потужні обчислювальні ресурси – файлові
сервери, системи керування базами даних та інші. Особливістю локальної
обчислювальної мережі центрального офісу є те, що в її склад входить
система централізованого моніторингу і керування, як локальними, так і
віддаленими мережними пристроями, що входять у філіали.

Регіональні офіси страхової компанії (філіали) – масштабні організації,
нерідко оснащуються власними крупними локальними обчислювальними
мережами і потужними обчислювальними мережами, що мають гарантований та
достатньо швидкісний зв’язок. Для деяких з них вимагається цілодобове
високошвидкісне з’єднання з центральним офісом, що забезпечується
спеціально виділеними каналами зв’язку. Під’єднання, організоване таким
чином, має меншу вартість у порівнянні з виділеним.

Відділення страхової компанії мають, як правило, свою невелику локальну
мережу, яка включає декілька персональних комп’ютерів. Зв’язок з
регіональним офісом проходить по заздалегідь встановленому розкладу у
певні години, але не виключається необхідність незапланованого
термінового доступу.

Представництва чи агентства страхової компанії найчастіше оснащуються
одним чи кількома комп’ютерами. Зв’язок з відділеннями здійснюється по
необхідності і забезпечується на протязі дня.

Віддалені користувачі мережі – інспектори страхової компанії,
перевіряючі, тобто співробітники, які згідно посадових обов’язків
проводять день не у власному офісі, а наприклад, у клієнтів, а також
керівники, що знаходяться у відрядженні чи відпустці і можуть
користуватися переносним комп’ютером з модемом. Сеанс зв’язку віддалених
користувачів страхової компанії з локальною обчислювальною мережею
офісів найчастіше буває нетривалим і може встановлюватися в будь-який
час.

Основною особливістю організації інформаційного забезпечення
автоматизованої інформаційної системи є необхідність забезпечити доступ
до повної бази даних по всіх договорах компанії за максимально довгий
період. Це пов’язано з тим, що під час підписання нового договору з
клієнтом потрібно мати повну інформацію про його попередні страховки
(наявність та характер оплат) і забезпечити перегляд всіх зв’язаних в
таких випадках документами. Така інформація повинна зберігатися в базі
даних, постійно обновлюватися і отримувати її потрібно відразу ж після
запиту. Так, під час розрахунків, наприклад, ставки внесків чи тарифу,
необхідно вибрати необхідну статистику та виконати розрахункові дії по
договорах страхування за суттєво довший минулий період – у цьому випадку
обробляється кожен договір.

Впровадження інформаційних технологій в процес планування і управління
діяльністю страхових компаній передбачає не тільки обробку великих та
взаємозв’язаних масивів даних, але й може використовуватися для їх
аналізу та обгрунтування варіантів управлінських дій. У цьому випадку
важливу роль відіграє врахування різноманітних відомостей про сектори
економіки, регіони, фірми та господарські суб’єкти, а також облік
фінансових, трудових та матеріальних ресурсів. Обсяги інформації, високі
вимоги до точності і достовірності, необхідність ефективного аналізу
фінансового стану клієнтури і страхової фірми – ось основні причини, які
визначають необхідність автоматизації страхового бізнесу. З
впровадженням обчислювальної техніки в страхову діяльність страхові
задачі почали оброблятися з використанням всього різноманіття технічних
засобів.

Перехід до автоматизованих інформаційних технологій супроводжується
зміною характеру та якості управління. Аналітична робота менеджерів стає
головною, формує в них повне уявлення про поточну ситуацію і пріоритети,
перетворює інформацію в один з ключових і реально доступних ресурсів
компанії, а подальший розвиток автоматизованих інформаційних технологій
– у важливий елемент її стратегії. Але автоматизовані інформаційні
технології ефективні та рентабельні у випадку існування вже апробованого
та встановленого діловодства, так, як автоматизації підлягають лише
стабільні, що підпорядковуються певним правилам, процеси.

Нагромаджений досвід автоматизації страхової справи дозволяє зробити
висновок, що перевід робіт страхування на інформаційні технології
проходить в основному в крупних страхових компаніях, які володіють
серйозними матеріально-фінансовими ресурсами. Але й тут роботи
автоматизовані переважно на нижньому рівні управління – на робочих
місцях спеціалістів. Рівні верхньої та середньої ланки управління
(керівників філіалів, страхової компанії) практично не автоматизовані
(виняток становить бухгалтерська діяльність страхової компанії). Для
подальшої автоматизації вимагається розвиток аналізу страхової справи
для всіх видів страхування і рівнів управління.

Інформаційні технології постійно вдосконалюються і змінюють характер
діяльності страхових корпорацій. Очевидні зміни торкнуться формування
глобального інформаційного середовища. Надходження інформації стане
процесом, яким самостійно керує користувач, завдяки можливості вибору
необхідного інтерактивного каналу. Розвиток засобів комунікації
забезпечує можливість спілкування з будь-яким абонентом страхового
процесу в будь-якій точці земної кулі за допомогою цифрових засобів
передачі даних та відеозображення, робить реальними перспективи
впровадження електронного страхування.

В умовах електронного страхування іншими стануть структура та умови
страхування. Страхові компанії, які спеціалізуються на певному виді
страхування, зможуть діяти не менш успішно, ніж універсальні страхові
корпорації, оскільки ефективність бізнесу буде забезпечувати потужна
інформаційна підтримка. Основою комунікацій майбутнього стануть
інформаційні магістралі. Мережа INTERNET вже являє собою прообраз
інформаційної магістралі. Зміщення сфери ділової діяльності людини в,
так званий кіберпростір приведе до зміни самого призначення
персонального комп’ютера. З додаткового інструменту він перетворився на
повноважного представника клієнта страхової компанії. Очевидно, що для
успішного формування єдиного інформаційного простору страхової
діяльності потрібна сумісність різних супермагістралей.

Аналіз перспектив розвитку інформаційної інфраструктури.

На шляху до масового впровадження інформаційних технологій в усі сфери
діяльності організацій перш за все стоять на заваді: важка економічна
ситуація в Україні та правові перепони. Було б привабливим створити
систему: “споживачі – підприємство – банк – податкова адміністрація –
пенсійний фонд – статистичні органи – законодавчі органи“ і перевести її
на єдиний формат даних, до повністю безпаперової технології, до
внутрішньої логічної узгодженості і максимальної оперативності,
забезпечити автоматичну фіксацію і облік не тільки співробітників
підприємства, але й банківських операцій, змін у законодавстві (в
алгоритмічному та цифровому виразі). В такій системі усі платежі могли б
проводитися повністю автоматизовано – виходячи з рішень персоналу,
існуючих законів та прийнятих домовленостей. Нарешті, широке
впровадження інтегрованих інформаційних послуг у повсякденне життя
дозволить пов’язати між собою мікро- та макро- економічні процеси, що
може обумовити синергічні ефекти у розвитку виробництва товарів та
послуг. Ніяких технічних перешкод вже на даний час для такої інтеграції
немає, але для її реалізації потрібно створити надпотужне комп’ютерне
лоббі, яке в Україні тільки зароджується. Рано чи пізно, економіка
країни еволюційним шляхом мусить створити подібну систему інтегрованих
ринкових послуг – альтернативи цьому немає. Але краще, щоб це сталося
якнайшвидше.

Список літератури.

Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред.
Г.А.Титоренко – М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, – 336 с.

Бердтис А. Структуры данних. – М.: Статистика, 1974, – 408 с.

Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.

Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.

Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. М. Мир 1997.

Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного
обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.

Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. – М.: Наука,
1988.

Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого
интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение,
1986. –312 с.

Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. – М.: Высшая школа, 1990.

Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. – М.:
Финансы и статистика, 1991.

Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах
обработки данных. – В 2-х кн. – М.: Энергоатомиздат, 1994.

Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. – М.: Финансы и статистика,
1988.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020