Реферат
на тему:
Фарбування поверхонь фарбопультами
Починають фарбувати поверхні після перевірки фарбопульта і заповнення
його фарбувальною сумішшю. Для фарбування внутрішніх поверхонь столики і
розсувні драбини не потрібні, оскільки довжина вудки дає змогу фарбувати
стелю і верхні частини стін з підлоги. Для фарбування фасадів будинків
використовують колиски або пересувні вишки.
Розпилення фарбувальної суміші форсункою відцентрового типу має один
істотний недолік — фарбовий шар наноситься на поверхню нерівномірно. Це
пояснюється тим, що частинки фарби, вилітаючи з форсунки, під дією
відцентрової сили відкидаються до країв кола. Тому, щоб утворити на
поверхні рівномірну фарбову плівку, вудку з форсункою під час фарбування
треба пересувати коловими рухами (рис. 1).
Слід також уважно стежити,, за довжиною факела, відповідно регулюючи
відстань від форсунки до поверхні.
Рис. 1. Схема пересування вудки з форсункою під час фарбування
При великій відстані форсунки від поверхні фарбувальна суміш не долітає
до неї, що значно погіршує якість фарбової плівки і збільшує втрати
фарби. Наближення форсунки до поверхні спричинює потьоки і великі втрати
фарби внаслідок відскакування частинок її від поверхні (рис. 2). Довжина
фарбового факела залежить від в’язкості суміші, діаметра вихідного
отвору форсунки і тиску на фарбову суміш. Якщо тиск становить 0,3— 0,5
МПа, то ця відстань повинна бути 50—80 см. Працювати під тиском 0,2—0,3
МПа не можна. При зниженні тиску в балон додатково нагнітають фарбу або
повітря.
Форсунку під час фарбування слід тримати перпендикулярно до поверхні.
Фарбуючи внутрішні поверхні невеликих приміщень, ручний фарбопульт
встановлюють по середині приміщення так, щоб довжина нагнітального
шланга навала змогу, не пересуваючи фарбопульта, фарбувати стелю і
стіни. У великих приміщеннях фарбопульт встановлюють так, щоб менше його
пересувати.
Рис. 2. Відстань від форсунки до поверхні, що фарбується:
а — правильно, б — неправильно
Спочатку ланка з двох робітників фарбує стелю. Один маляр обслуговує
фарбопульт, а другий — працює з вудкою, тримаючи її двома руками так,
щоб права рука містилася на ручці біля регулювального крана, а ліва —
підтримувала вудку у робочому положенні. Фарбувальна суміш повинна бути
проціджена і розлита по відрах. Пофарбувавши стелю, шнуром, натертим
будь-яким пігментом, намічають у верхній частині стіни межу між стелею і
стіною. Після цього фарбують вручну щітками стіни, оскільки фарбування
стіни за допомогою фарбопультів фарбовою сумішшю, колір якої відмінний
від кольору стелі, спричинює певні труднощі.
Після закінчення роботи форсунку відкручують і, відкривши кран вудки,
зливають рештки фарби у відро. Потім накачують у балон чисту воду і
старанно промивають його, шланги і вудку. Після промивання всі деталі
фарбопульта витирають насухо.
З електрофарбопультом працює один робітник. Другий робітник у цей час
підносить матеріали і виконує інші підготовчі або допоміжні роботи.
Електрофарбопульт встановлюють по середині кімнати. Поруч з ним ставлять
бачок або відро з фарбувальною сумішшю. Увімкнувши фарбопульт, занурюють
всмоктувальний шланг у фарбувальну суміш і починають фарбувати (рис. 3).
Працюючи з електрофарбопультом, можна застосовувати вудки різних
конструкцій. Техніка фарбування електрофарбопультом така сама, як і
ручним.
Після закінчення роботи електрофарбопульт вимикають, викручують
форсунку, занурюють всмоктувальний шланг у відро з чистою водою і,
увімкнувши електрофарбопульт, промивають. Промиті деталі насухо
протирають ганчіркою.
Працювати з електрофарбопультом повинні лише робітники, які пройшли
спеціальний інструктаж з техніки безпеки і ознайомлені з інструкцією з
експлуатації апарата.
Рис. 3. Фарбування поверхонь електрофарбопультом
Категорично заборонено:
працювати без манометра або запобіжного клапана, а також у тому разі,
коли вони несправні;
працювати при тиску, більшому за нормативний для даного апарата;
допускати до роботи сторонніх осіб;
роз’єднувати шланг або інші деталі на апараті, коли він перебуває під
тиском;
усувати несправності під час роботи фарбопульта;
працювати без спецодягу, захисних окулярів і гумових рукавиць (особливо
під час роботи з вапняними сумішами);
розбирати або ремонтувати проводи, пускові пристрої, електродвигун та
інше обладнання електрофарбопультів (цю роботу повинен виконувати
кваліфікований електромонтер) ;
приступати до роботи з електрофарбопультом без заземлення його;
торкатись руками без гумових рукавиць до електродвигуна або інших
струмопровідних деталей електрофарбопульта під час його роботи.
Список використаної літератури
Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.— М.- Высш. шк.,
1984.— 176 с.
Белоусов Е. Д. Технология малярных робот.— М.: Высш. шк., 1980,— 240 с
Добровольский Г. Н. Малярные растворы.— К : Будівельник, 1988— 128 с.
Лебедев А. М. Справочник молодого штукатура.— М.: Высш. шк., 1984.— 155
с.
Мещанинов А. В. Отделочные роботы в монолитном домостроении — Л.:
Стройиздат, 1989.— 273 с.
Оборудование, оснастка и средства малой механизации для отделочных
работ: Справочник строителя.— Л.: Стройиздат, 1989.— 240 с.
Шепелев А М Штукатурные работы.—М.-. Высш. шк., 1983.— 143 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
